У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила, Я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші. Такого безміру

Одне правдиве правило згадалося мені: "Чого дурні? Бо бідні! Чого бідні? Бо дурні!". І всенародна дурість підростає у ціні - Вона в лайні не тоне і не горить у вогні. Ми на чуже завжди

Someday When we are wiser When the world's older When we have learned I pray Someday we may yet live To live and let live Someday Life will be fairer Need will be rarer And greed will not pay God speed This

Сколько не спето песен, сколько не написано историй? Сколько не сказано ещё друг другу слов? Сколько побед и поражений? Сколько нежностей и споров? - Нам предстоит по возвращении из снов... Одно я только знаю - Что

Було тобі мало мене Чи ти боявся - щастя мине? А я знаю, мачо, За мною ти заплачеш Я сплю і бачу, як кажу слова: Приспів: "Ти з кимось мене переплутав Ти з кимось мене переплутав Знаю не