У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

И 220 вольт При мысли о тебе, И сок по проводам… И мятая постель, И фрисби в темноте… Бросок… удар… И кофе полчаса, И в разные места Большого города… И нереально так Чуть ниже живота… И запах сонных тел, Дыхания-шелка, И утренний оргазм. И

Ou Father, Which art in heaven Im so grateful Of all the beautiful things That you are allowing me to see Birds, Bees The ability to do what I do The opportunities I know you love me

She's my little rock 'n' roll She's my little rock 'n' roll The heat's raiding, the tracks is fading Joints rocking could be anytime at all But the bitch keeps bitching Snitcher keeps snitching Dropping names

Жизнь - зебра... А я от ног её к спине... ползу по черной полосе... и не пойму.... то ли все не как я, то ли я не как все... неразбериха полная... в этом хаосе пытаясь

I Настав час тяжкий, щоб не бути сірою масою. Світ робить усе, щоб тебе вразити. І тільки ти вирішуєш, бо життя, Варте щоб у ньому було волі почуття. Немає меж для пізнання самого себе, Також немає