У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

Vivre dans un monde o? tu m'ignores Ce serait vivre mort Nul autre ni les r?ves o? je m'endors Rien ne serait plus fort Et si je respire encore C'est d'espoir, peut-?tre ? tort Que tu

Цілий тижень на роботі Заклопотаний в турботі. Як бипоскоріше наступили вихідні. Щоби з друзями зібратись Трохи в баньці поплескатись І за здоров’я жінки треба випить по одній. Чоловіче щастя – Баби, пиво, рок-н-ролл І щоби по тєлєку йшов бокс

I feel a hunger It's a hunger that tries to keep a man awake at night. Are you the answer? I shouldn't wonder when I feel you whet my appetite With all the power

Ти ідеш повільно, ніби божевільний, І тримаєш небо в своїх руках. Але ти не чуєш, але ти не знаєш. Правду ти ховаєш в своїх очах. Я тебе не знала, але відшукала, Іскру запалила в твоїх

Передо мной снежные пустыни И облака мне, падая на грудь, Издалека плывут на белых крыльях, Я обнимаю эту тишину. Прощай, печаль, однажды утром зимним Я не вернусь, но я не пропаду. Припев: Стою в снегу, в снегу