У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

Танцюй зі мною сестро в танці слів Як боляче тебе так називати Коханням вистраждано дні І втрачено можливість співчувати Ти голосом епох окрасиш шати бога В тобі живе далекий сміх забутих сліз Очей людей із добрими

I forgot to call you on your birthday You swear your the last thing on my mind, yeah There is nothing I could do to fix it (All you ever asked me for

(Это озеро легче выпить, чем переплыть.) Час до грозы. Жестяная банка висит на крючке у причала. На каждой волне раздается ответное "дзынь". Укачало. В любом старике узнаешь Лао-Цзы. Это только начало. Дальше будут сюрпризы. Дальше будут призы в

Жаль, что в жизни ты моей был простым, Простым прохожим. Жаль, что только лишь моим никогда. Смех сквозь слезы. С кем не бывает. Падают капли на мокрый асфальт. Ты мне признался, что любишь другую, а жаль… Как

Крюк тот, что меня зацепил. Я не знал, потому что не пил. Соль, что завалила глаза, Делала дело свое и слеза. Там, там, за огромным холмом, Ждет нас, но когда мы придем. Но зверь только начал