У Передчутті Катаклізму

Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я локаційний бог, я сонячний дощ,
Я вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у піхву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики «Пі»
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун троянських коней.

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей.

Похожие новости.

На галявині у лісі горобина красна Ми зустрілися з тобою там у нічку ясну Під зірками на одинці ти мені признався. Що як тільки-но побачив, зразу закохався. Приспів: Ніч під горобиною, так на мене вплинула, Серденько

До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я. Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я. А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.» Крізь посмішку щасливу

Оле-оле-оле-оле-оле-оле Оле-оле-оле-оле-оле-оле Оле-оле-оле-оле-оле-оле Приспів: Айн, цвай, драй, фір. М’яч на поле, суддю на мило, Ще такого не було - Україна їде на Мундіаль. Айн, цвай, драй, фір. М’яч на поле оле-оле. Всі на Бундес оле. Україна їде на Мундіаль. (2) Україна мене

Без тебя жила я так много лет, А теперь ты вдруг прислал мне свой привет. И скажи, с чего бы этот твой сюрприз, Не иначе как судьбы каприз. Но… Это не каприз, это не

Львівські леви пам’ятають як ходили містом ми, Як співали тихі зорі нам мелодію весни. Львівські леви пам’ятають як кохання нас знайшло, І як сміялись твої очі і навкруги усе цвіло. Приспів: Кохання у Львові, вогні