Марічка

Сиділа Марічка біля віконця,
Вишила Марічка дивнеє Сонце.
Сонце обізвалось багатьма голосами:
"Шукай мене, дівко, ген за тими лісами.
Будеш мати золото, ще й красу вічну,
Ніц нікому не кажи, рушиш у нічку.
Буде тебе сватати козак з вусами
Шукай мене, дівко, ген за тими лісами!"

Осінь наслала на літо жовтих фарб,
Бігала, шукала лісом дивний скарб.
Та й збила ніжки, бо ішла пішки
Коня не мала, шукала й не знала,
Що за тим лісом - гибельна річка...
Зваблена бісом пропала Марічка.

Не відшукали бідну Марічку,
Оповідали про оту річку
Всім молодицям, котрі незамужні:
"Вам оті чари геть зовсім не нужні.
Бо котра добра і гарна собою,
То від сватів не буде відбою."
Чула те й дівчина біля віконця,
Вишила дівчина дивнеє Сонце.

Похожие новости.

Every generation, blames the one before And all of their frustrations, come beating on your door I know that I'm a prisoner to all my father held so dear I know that I'm

Автор слов: Константин Гнатенко Композитор: Константин Гнатенко А любовь, а любовь мучила Первая, нежная, жгучая. Я в неё как в мечту верила, Что ж судьба ты со мной сделала. Ты ушёл с другой, в

I was fifteen when my daddy's old man Caught me half way through my first beer He laughed so hard when my face turned green He said ?€?You come from a long line

Далеко, легко от меня тебя Унесут огни. Остановись! Поверю я, что близко. Игры в темноте. Ловкая любовь. По стеклу письмо Я напишу, Найду тебя так близко! Я влетела в тебя, Откровенность моя, Осторожно. Невозможно. Я теряю свои силы. Я влетела в тебя, Неизбежность

Dezmond: Что же мне делать – один против всех Как поступить и куда мне идти? Я у врага только вызову смех Шансы мои – один к десяти. Тебя, мой друг, не обессудь Хочу с собой я