Метеоролог

- Алло, алло! - Багрінова гора мовчить,
Мене немає вдома, я відійшов на п’ятнадцять хвилин.
Я знову сам в універсам, настане час і я розчинюсь в повітрі,
І не набуду форми.

Весна! Я обіцяю буде,
Весна! Я відчуваю буде,
Весна! Я точно знаю буде,
Весна! - Я - метеоролог!

- Привіт, привіт! Це я твій брат -
Ти моя сестра, хіба ти цього не знаєш, ми всі з однієї люльки.
- Я не сестра, а медсестра, тут всі такі і всі дуже різні,
Царі і шахтарі.

На ранок - сніг і заметіль,
танок вітрів, і небо кольору сталі, я набуваю форми.
Це моя вулиця, мій дім, це - мій під’їзд, а це мене чекають:
"Хапайте цього брехуна!"

Похожие новости.

День за дниною плинуть хвилями під колеса млина - залишається лиш біла піна. Лютий, березень, серпень, вересень - пробігли літа. Все минається і назад не верта. Приспів: І лиш кохання одне не покидає мене. Воно на довгі роки, воно моє навіки. Я тим

Утром туман, к обеду - дым. К вечеру - фары встречных машин. Ночью у каждого свой секрет. Вот солнце всходит, приходит рассвет. Бывает и нам иногда повезёт - Детская мечта, белый пароход, Мы открываем первую дюжину

Висить у небі день і ніч Якась таємна, дивна річ. Від неї чути тихий дзвін, Тихий дзвін, тихий дзвін. А може то летить павлін? Та про любов співає він? Від нього чути тихий дзвін, Тихий дзвін, тихий

Произносились все слова, и 3 на 2 никак не делится Раскладываю заново под проливными наш огонь Кому-то снятся острова, когда метелица Я наблюдаю в каждом сне твою ладонь Там линии жизни нашиx сплетаются И нет

Нам циганка ворожила, карти клала із колоди, Обіцяла не торкнуться долі нашої незгоди. Ворожила-обіцяла, підморгнула на прощання, Та чомусь нам не сказала берегти своє кохання. Приспів: Ворожи - не ворожи, та коли в душі пітьма Ти