Метеоролог

- Алло, алло! - Багрінова гора мовчить,
Мене немає вдома, я відійшов на п’ятнадцять хвилин.
Я знову сам в універсам, настане час і я розчинюсь в повітрі,
І не набуду форми.

Весна! Я обіцяю буде,
Весна! Я відчуваю буде,
Весна! Я точно знаю буде,
Весна! - Я - метеоролог!

- Привіт, привіт! Це я твій брат -
Ти моя сестра, хіба ти цього не знаєш, ми всі з однієї люльки.
- Я не сестра, а медсестра, тут всі такі і всі дуже різні,
Царі і шахтарі.

На ранок - сніг і заметіль,
танок вітрів, і небо кольору сталі, я набуваю форми.
Це моя вулиця, мій дім, це - мій під’їзд, а це мене чекають:
"Хапайте цього брехуна!"

Похожие новости.

Спогад сни полонив, Мої мрії звільнив І тепер ніхто не знає, що зі мною. Я тебе відпустив, Все забув і простив Та чому думки наповнені тобою? Я за вітром лечу, В слід розлуці кричу: "Лети, лети, лети". Більше слів

Тень, ты мой светлый мир, Вакуум жизни моей, Как кровавый пир, Сломано прожитых дней. Может, я смешон, Так, словно шут для толпы. Чёрный капюшон Режет глаз, словно серпы! Любовь и смирение -

Їхали козаки, їхали по полю І лунала пісня про їхнюю долю. Про їхнюю долю, про справжнюю волю. Їхали козаки, їхали по полю... Їхали козаки та й пісню співали. Про те, як любили і як воювали За

Время, назад ! Все разделилось вокруг на чужое и наше. Бросив на разные чаши Против и за, В календаре преднамеренно спутались числа. В том, что все это случилось - Я не со зла. Карты легли на такую

Бескрылость обрели, бескрылость Не снилась нам печаль, не снилась Что же злые ветры Делят шаг на километры, не пойму? Мы ведь так любили Нежность в небесах хранили Двух сердец молчание Так упрямо ожидание Почему? Миг нашего земного счастья Мы так