Самотність (Безглуздя)

Ця жахлива самотність, вона не має кінця,
Вона глибше ніж в душах, наче не з цього життя.
Вона створює нас, мене із тобою,
За чужим і чужою, образом, подобою.
Вона наче сліпий музикант,
Що співає про світ, якого ніколи не бачив,
А світ не любить його, та не може позбутись,
Бо він є безсмертним, він є безсмертним...
Він не бачить, як рвуться струни нервів,
- Гей, козаче, притупилась твоя шабля від людської брехні.
Не знесло залізо, цієї темряви-ночі,
І слово безсиле, цей камінь не зточе, мало віри...

А ти все шепочеш мені якісь колискові,
А я вже холодний, моє тіло мертве.
Та на те ти і мати, щоб не вірити в це,
Коли всі у це вірять і всі про це знають,
Це жахлива самотність накручує стрілки,
Десь о пів-шостій все зникне назавжди,
Бог залишиться сам, і вже священна самотність,
Подарує натхнення, і настане день перший...
Я чую ці ноти, найперші ноти весни:

"В цьому немає нічого такого страшного,
Протягни руку, я тобі допоможу,
Ти ще так мало знаєш: ха-ха-ха!..
Ну, будь сміливішою, зроби крок,
Зроби крок! Крок!
І закружляла голова,
Непутяща ти наша - мати історії...

Творча самотність рветься на ружу,
В несподіваних формах бачення світу,
Та навіть для того, щоб все було, як було,
Потрібно в свій час принести свою жертву!
І ця клята самотність - виїдає мене,
Всі речі втрачають - свій сенс, своє місце,
І тільки любов, десь далеко-далеко,
Танцює, танцює, свій вальс по серцях.

Похожие новости.

Вступление. Жили мы с тобой, ведь не хуже многих, Что то было так, ну а что то нет, Были счастья дни, были и тревоги, И горел в окне наш неяркий свет. Каждый сам кузнец, своего

Не пройти по жизни, Боже, по верхам скользя. Боже, то, что было можно, стало вдруг нельзя. У тебя прошу я, Боже, на краю земли, Разве что любви, разве что любви. Отпусти меня ты, Боже,

Blackbird singing in the dead of night, Take these broken wings and learn to fly, All your life, You were only waiting for this moment to arise; Blackbird singing in the dead of night, Take

Почему молчишь, ты что меня не слышишь, Мне не говоришь, что без меня не дышишь, Я устала ждать, пока короткие гудки заменят грустные слова, Может ты поймешь, что совершил ошибку, Снова на лице увижу

Сердце, бешенно стучит у меня в груди, ведь я влюблён. Мего герцы, не молчи, кричи, голова гуди, это не сон. Остановись, смотри вот идёт она Как лето знойное, весна - красна. Как осень смелая,