Кленовий Листочок

Я вже давно забула,
як позіхало світило,
Як кутало круглі плечі
в пухнасту ковдру ночі...
Де літо моє далеке – вранці
по воду ходило,
Шо в відрах срібно – рожевих
ще й досі мені хлюпоче...
Та все перекреслили ранки
червоно-вогненим списом.
Спалили високу шоглу,
об скелі розбили човен...
Та в мене – кленовий листочок,
знову мені не спиться,
І вже лопотять вітрила,
пахощів груди повні!

Похожие новости.

Трава на камені вона Вночі шумить у ранах дому І лугом дихає стіна, Рослинне тіло в кам’яному. І ми так часто не спимо І видивляємо впівока, Як з того боку крізь трюмо Трава зітхнула мов затока. Вганяючи коріння-клин У

Сонячне джерело, Ти ще чарівне. Ти чарівне, Просто моє тепло Більш не потрібне. Не потрібне. Раптом за гарячими зірками Місто випускає сивий дим. Місто, де колись мене кохали, Де запам’ятали молодим. Приспів: І ми, мов зорі - Холодні, далекі, прозорі. Сонячне

Ой у гаю, при Дунаю Соловей щебече. Він же свою всю пташину До гніздечка кличе. Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе. (весь куплет - 2) Ой у гаю, при Дунаю Там музика грає. Бас

Весла империй вновь припорошены радужным снегом Старый бриллиантовый доктор не ропщет на чудо-судьбу Он не намерен служить чужеземному хлебу И на кораблике хрупком спешит танцевать на гробу. Те, кто в XVII

Я хочу тебя покинуть, Улететь из сказки зимней, Но обидеть я тебя боюсь Мы понять друг друга сможем, Думай только о хорошем Просто жди меня, и я вернусь В зимнем сне мне лето снилось Боже, сколько изменилось С