Кленовий Листочок

Я вже давно забула,
як позіхало світило,
Як кутало круглі плечі
в пухнасту ковдру ночі...
Де літо моє далеке – вранці
по воду ходило,
Шо в відрах срібно – рожевих
ще й досі мені хлюпоче...
Та все перекреслили ранки
червоно-вогненим списом.
Спалили високу шоглу,
об скелі розбили човен...
Та в мене – кленовий листочок,
знову мені не спиться,
І вже лопотять вітрила,
пахощів груди повні!

Похожие новости.

Сердце тихо стучит, Мы прошли лабиринт: Снова вышли на свет. Солнце слепит глаза, Расставаться нельзя, Но любовь, как снег… Растаял твой поцелуй На горячих губах моих, Я прикоснулась к тебе И мир притих. Розовый снег На крышах домов Между землёй и шёлковым

Слова вириваються з горла, Мене розривають на клапті. Я не пручатимусь довго, Якщо ці слова чогось варті. Та хлопці, у штанях широких, В яскравих великих регланах, Кричать, розбиваючи спокій, Що реп я читаю погано. Ну, вибачте, я вам

Jeste? bardziej ni? mog? poczu? Zwyk?y ludzki gwar dzieli nas na p?? Jestem sama Spr?buj znale?? mnie Pogubi?em znowu si? Nie znam drogi Obcy j?zyk m?j Nie rozumiem ?adnych s??w Je?li mo?esz znajd? ju? mnie Patrzysz i Topnieje wolno sukni

Город уснул, город молчит, Он слушает как моё сердце стучит Но в мрачных кварталах тишина Скопилась там боль моя, боль - это я Мне больно смотреть на общество сейчас Оно так кайфует, но кайф

Густа смерека біля хати, І храм новий у звони не б’є Зустріне тут горянка-мати, Бо все тут рідне, все моє. Тут гори грають і співають, Іскриться Шипіт-водоспад, Я притулюсь до цьго краю, Щоб знов вернутися назад. Приспів: Міжгір’я, міжгір’я Привітна