Кленовий Листочок

Я вже давно забула,
як позіхало світило,
Як кутало круглі плечі
в пухнасту ковдру ночі...
Де літо моє далеке – вранці
по воду ходило,
Шо в відрах срібно – рожевих
ще й досі мені хлюпоче...
Та все перекреслили ранки
червоно-вогненим списом.
Спалили високу шоглу,
об скелі розбили човен...
Та в мене – кленовий листочок,
знову мені не спиться,
І вже лопотять вітрила,
пахощів груди повні!

Похожие новости.

На рассвете корабль отправлялся А на нем молодой капитан На причале с любимой прощался На причале ее целовал Расставаться им так не хотелось Но коль ветер надул паруса Моряки тут же взяли за дело И он ей

Десь на тому далекому березі, Де батьківська хатина стоїть, Залишились мої білі березні, За якими так серце болить. І не можу ніяк зрозуміти я, Хоч у зрілому літі стою: Чом журюсь за низенькою хатою, Коли маю високу

Муз: М.Дунаевский Сл. И.Резник Рассвет без тебя не рассвет И тянутся дни словно вечность. Пришли мне обратный билет На поезд до станции "Встреча". Я сяду в зелёный вагон И в нём пролечу через годы. Я

Чи знаєш ти, Як сильно в душу б’є безжальний дощ? Так, ніби він завжди чекав лише мене. А, як болить зимовий спокій нашого вікна Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне. Приспів: Така, як ти Буває раз

Осенней ночью за окном Туман поссорился с дождем, И беспробудный вечер, И беспробудный вечер. О чем-то дальнем, неземном, О чем-то близком и родном, Сгорая, плачут свечи, Сгорая, плачут свечи. О чем-то дальнем, неземном, О чем-то близком и родном, Сгорая, плачут