Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Don’t You Wish It Was True
I DREAMED I WALKED IN HEAVEN JUST THE OTHER NIGHT THERE WAS SO MUCH BEAUTY SO MUCH LIGHT DON'T YOU WISH IT WAS TRUE DON'T YOU WISH IT WAS TRUE AN ANGEL TOOK MY HAND SAID YOU
Der Abt Von Andex
Die heisse Mittagssonne lacht, als endlich der schwarze Abt erwacht. Mit schwerem Kopf wankt er ?ber den Hof, was ist gestern passiert beim Nonnenschwof? Kann denn Liebe S?nde sein? Ist er das schwarze Schaf? Oh Herr,
What About Me
You stepped into my life Doing things to me That I can't explain. Think twice, Baby, This ain't no game! If you can't commit Totally and not just a little bit, Why do you keep me hanging
Не Вспоминай
Только не вспоминай о том, что уйдет! Только не вспоминай, и время не в счет… Есть вся ночь до утра, и пусть мир подождет. Все снова начать с начала, и целой вселенной мало! Одна
А Когда Я Вернусь Домой
Непроглядная ночка осенняя Выплывает со мной из забвения, То ли жизнь начинается заново, То ли плачут невесты Иванова. Всё забуду, что помнил я смолоду, И бреду я по первому холоду, По дороге туман завивается, Видишь, мама, твой