Татку, Мій Рідний!

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...

- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.

- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..

- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...

Похожие новости.

Fly Over States

A couple of guys in first class on a flight From New York to Los Angeles Kinda making small talk killin' time Flirting with the flight attendants Thirty thousand feet above, could be Oklahoma Just

Чарівний Вечір

Запаморочно пахнуть матiоли, Настояне повiтря на меду. Який чудовий вечiр! Глянь, навколо Усе буяє, квiтне... Як в раю! Приспiв: Мiсячне сяйво... Чарiвний вечiр... Моргають зорi i мерехтять. Жакет вдягнув я Тобi на плечi - В мiсячнiм сяйвi пiшли блукать. Легенький вiтерець

Мій Лицарський Хрест

Дихає ліс, Пташка на гіллі Пісню співає, що тішить мій слух... Я довго ріс – Йшов через цілі, Що тіло гартують і зміцнюють дух... Тиха роса Зіб’ється з трав Криком "вперед!", дружним тупотом ніг... Я тут знайшов Те, що шукав Славу

Їду До Львова

Їду до Львова Дивна пісня про дивних людей з древнього міста Лева. Молодці львівяни. Лягало світло спати, Так і наче вчора день був, А вже нема, тепер нема. Я ходив до школи На високій горі, на

Долиною

Полем, болем, долиною, Буревієм за тобою! Але серце зів’яле Знов оживає, Знову крила розгортає! Приспів: Там, за лісами, трава некошена, Та й небесами завороже(на) Най золотаве сонце по колу зійде! Я закликала хмарами, зорями! Птахом літала аж до моря! Ой доле,