Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Love Generation
From Jamaica to the world It's just love, It's just love, Why most the children play in the street? Broken arms can fade the dreams Peace on earth to everyone that you meet Don't you
Потвора
Вже йде потвора, І пси їй лижуть руки. А в тлі її Шепочуть мертві звуки. Поглянь туди, Зірвавши рясу з ночі. В очах її, Побачиш власні очі. Похмурий погляд, Така вже доля. Й рясу чорну я несу! Холодним ранком Іду я в
Гора Гора І Долина
Гора гора і долина не буду я материна Лем собі за горку зайду Там собі фраіра найду Лем я буду Ваничкова бо Ваничко душа моя Гора гора верх сосновий не вір дівча фраірови Вітер дує
Le Donne Sole
Ma dove vanno le donne sole scoprono la citt? le donne sole nelle sere fredde nelle macchine, in due o tre. Ma come guardano le donne sole in cerca di un complimento le donne sole storie poco chiare, se le raccontano in
Час Испытания
Dezmond: Вот и настал Час испытания. О, как я устал От ожидания. Долог был путь К цели заветной Тёмная суть Магии светлой. Что за звуки, полный боли стон Голос тихий, как хрустальный звон, Жизнь в нём теплится едва-едва И я слышу слова: Irdis: Враги