Татку, Мій Рідний!

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...

- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.

- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..

- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...

- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...

Похожие новости.

Коли Я Торкаюся Твоїх Скронь

Приспів: коли я торкаюся твоїх скронь я чую як гори ростуть крізь небо я чую як хвилі тремтять в морях ти відчуй коли я торкаюся твоїх скронь у мене немає причин і цілей у мене немає вчорашніх

Whole Wide World

[Originally by Wreckless Eric] When I was a young boy My mama said to me "There's only one girl in the world for you And she probably lives in Tahiti." I'd go the whole wide

Rien N’ T’appartient

Adams : On dit que ce monde est un mirage donc en faite rien n'est acquis, Le diable joue avec nous et avec un rien nous taquine, On se fatigue mais tout part

Бубен Шамана

Шаман живет в глухом краю, Но я туда билет достану, Шаману денег посулю, Шаману денег посулю, И он ударит в бубен старый. Заслышав бубен, заслышав бубен, Запляшут духи у огня И

Гренада

Мы ехали шагом, Мы мчались в боях, И «Яблочко»-песню Держали в зубах. Ах, песенку эту Доныне хранит Трава молодая — Степной малахит. Но песню иную О дальней земле Возил мой приятель С собою в седле. Он пел, озирая Родные края: «Гренада, Гренада, Гренада моя!» Он пел,