Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Прості Радост
Сонце, вітер, Марс, Юпітер. Небо, море, Ліс та гори. Дні сюрпризів, Телевізор. Рай, нірвана, Борщ, сметана. Ці прості Радості Грудень, квітень – Грають
А Там Долом
А там долом, під калиною Стоіт жовнір з дівчиною Стоіт, стоіт розмавляє За рученьку потискає Ой ты, ой ты дівчыно моя Відгадай мі шіст загадок Відгадаєш моя будеш Не відгадаєш чужа будеш А што росте без коріня А што
Пурга-кочерга
Ох, пурга-кочерга ! Карусель между явью и невью Отметелила нашу деревню У меня вся изба в синяках А печная труба Словно шишка во лбу Озорные мальчишки Закидали снежками избу И поехала крыша Поехала крыша По-е-ха-ла Ой, держи, все равно не удержишь За
Я Люблю Тебя
Прикоснись своей рукой И дыханием со мной навсегда да Я люблю смотреть в глаза Я скажу и ты сказал Мне тогда Я люблю тебя За то что ты есть За то что
Щось Нове
Щодня раніше прокидався я Разом зі мною прокидалася дипресія Я жив тим днем, в якому я жив Якби помер, нічого б за собою й не лишив Мій час летить не так, як в інших.