Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Пипец
Я иду, ту-ту, по воде я иду из дома к тебе, Я несу тебе мой ларец. Командир девчачьих сердец, Но это полный, но это полный, но это полный... Или, например, дубль два - Я иду
На Крыльях Мечты (feat. Грот)
Бледный: Бедные люди, Богатые звери. Мелочи жизни, важность смерти. Ай Ой Поверьте, пророки правы Дни лукавы и даже если ты на старте, То до финала всё равно осталось мало. Здесь не прокатит предоплата налом. Не покидает сердце,
Нам Нам
Откровенно горят солнце, плечи и взгляд, вокруг, Двести двадцать разряд пробегает внутри и вдруг, Понимаешь, летишь, а быть может, стоишь и ждешь, Осторожный привет в тайнике для меня найдешь. Припев (2 раза): Нам-нам небо откроет
Sky
I have got a heavier heart I must give it away Maybe it's not too late to regret now I have gone into the deepest dark I stained my hands with blood And if
Лондон
Он манит меня и зовет Город ярких витрин и людей Она странное счастье мое И я попал в ее сладкий плен Под небом сонного Лондона Останется сердце разорванным И души умытые светом спасают себя И четверть часа