Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Научи Меня Быть Счастливым
Как две капли похож и под дождь, как под нож, промокая до нитки сюжета в этот город меня отпустила зима на свидание короткое с летом мне не нужен ответ, чтоб увидеть рассвет, словно заново надо родиться этот город погас
Снегом По Венам
Стараясь превозмочь земное тяготенье, Она стремилась вверх, но падала лишь вниз И падшая душа какой-то бледной тенью За неба
Про Это…:
Луна, звёзды, трава, речка А помнишь свечка, горела свечка Шла песня, поём вместе Твои ладони и стук сердечка Тук-тук-тук а-а-а... Встает солнце, светлеет небо То было время, то было время В глазах истома, томленье тела Твое дыханье... я
МанЕРА деБІЛА (feat. dj. NeRo & Veronika Alex)
Брігідон, брігідон, брігідон. М’ясо, м’ясо. Брігідон, бріг-брігідон, брігідон. М’ясо, м’ясо. Довбонуло музло і усіх понесло, Бо живої струни торкнулось воно, Надибали: хап! – і торкнуло нас, Розв’язалися ноги та кинулись в пляс. А за ними одразу
Брехня
Не бреши, будь ласка, не бреши. Не бреши мені. Не бреши мені, Я один із тих, хто побачив сенс Виправдати все і впав до брехні, Але більше ні! Не бреши мені... Не жалій себе, бо сказавши