Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
While My Guitar Gently Weeps
I look at you all see the love there that's sleeping While my guitar gently weeps I look at the floor and I see it needs sweeping Still my guitar gently weeps I don't
Fire & Rain
(originally by James Taylor) Just yesterday morning, they let me know that you were gone. Suzanne, the plans they made put an end to you. I walked out this morning and I wrote
1100
Музыка - В.Холстинин Слова - М.Пушкина Не дотянем мы до полночи Нас накрыл зенитный шквал Смысла нет взывать о помощи Жжет руки штурвал! Режет небо луч прожектора Рядом - "черные кресты" Обгораем в этом пекле мы А штурман просит
Bird On The Beach
'Stood with my kid on the lonely windswept beach The winter sun was on the horizon And we were both out of reach She ran ahead of me looking for the next surprise Our
ZLO
Зло, зло, зло, зло, йобане Зло, зло, зло, зло, йобане Зло, зло, зло, зло, йобане Зло, зло, зло, зло... Настрій небезпричинно змінився Мені належить зло Роз’єбошив би пику кожному У горло встромив би скло На хуй тебе, на