Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Радость Битвы
Мы заточили рифмы острее бритвы!- Радость Битвы! Мы читаем куплеты как молитвы!- Радость Битвы! Мы заточили рифмы острее бритвы!- Радость Битвы! Тут стоят наши войска!- Перед вами самый разгар нового костра! Язвами колючими звенят клочья созвучий! Осмелюсь я наслать
Назавжди (Лімузззіна)
Накривши плечі згорблені кожухом неба синім, колишеться шофер у сонній лімузині. Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись об край вікна
Падаем Вниз
(Падаем падаем падаем вниз) На край за мной Глаза блестели Твои слова Меня согрели Я знаю точно ты не забудешь меня Дождём упала Я утекаю В твоих руках Я затихаю Рывками ветер рывками ткани Падаем падаем Падаем падаем падаем вниз Залетаем
Отражение
а если нас поставят к стенке кто скажет лучшие слова а если нас отправят к богу кто это споет за тебя и кто им дал такое право распоряжаться тем, чего нет я знаю для некоторых это
Ночь Короче Дня
Музыка - В.Дубинин/В.Холстинин Слова - М.Пушкина Мне не до сна палач придет на рассвете И звук шагов за дверью бьет словно нож Но в клетку входит не гонец верной смерти А, в рясе