Татку, Мій Рідний!
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
- Я ж і кажу, ще не час чорнобривці саджати!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось
Я погляд зелених примружених куль роздивилась...
І шелест пронизливих сонячних зойків вечірніх,
Що в чорних панчохах вичесують танець останній.
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи...
Тільки одна ж серед них чомусь заблудилась...
- Ти тільки не думай,
Що все є моїм серці забуто...
- Ти знаєш, як важко море руками тримати?..
- На розі печально забутого вчора із чимось -
Раптовий сміх каблуків з переможним - "Завтра"
Каштаном колючим одтята від пліч - покотилась,
Та й в чорних панчохах вичесує танець останній.
- Ти тільки не думай,
Що все в моїм серці забуто...
Тільки чому я одна серед всіх заблудилась?..
- Татку, мій рідний!
Хай серпень - ніколи, ніколи!..
- Ти ж чуєш, як очі у Римської Пташечки плачуть!
- А вчора на розі Бродвея та сорок із чимось -
Я бачила синє, як неба серпневого горя, очі.
Від розпачу - в крик! Наїжачилась, не зупинилась!
У присмерках чорних, зелених та літньо-останньо-осінніх...
- Татку, мій рідний!
Кульбаби побігли до школи!
Тільки ж одна серед них, чомусь заблудилась...
Похожие новости.
Путана
1. Ты служишь украшением стола: Тебя, как рыбу, к пиву подают. Любой, кто заплатил, имеет все права - И вот ночную бабочку ведут. А помнишь школу, первый поцелуй? Я имя твое в парке вырезал, Стихи тебе
Daddy’s Song
I got a day without nothing to do and I do not disturb on my door I sorta looked for some mess that she'd made or her sweet little socks on
Не Исчезай
(О.Лебедева/О.Лебедева) 1. Зима пришла, чтоб нас с тобой утешить, Напев ее, как отзыв прежних дней. Порыв, ушедший, милый, безмятежный Воспоминанья снова дарит мне. Деревья вновь покрыты снегом белым, Зачем упрек молчанья твоего? Пускай обиды прочь уносит ветер, И
We Stand Together
Stand up, stand tall, and be counted Divided we fall, together we stand, together Our love has all never doubt it Alone we fall, together we stand, together When we're playin' the game of
Калина-малина
Калина-малина ні сладка, ні горка, Ой там заплакала солдатськая жонка. Вона заплакала, горко заридала, Любила й кохала, в солдати й отдала. Бути солдатом дуже непросто – Потрібно бути високого зросту, Щоб у формі нарядній іти на