Я Знаю…

Я знаю, Ти можеш розказати мені
Про те, як в світлі вікна грає сонце волоссям моїм.
Я знаю, Ти можеш розказати мені
Про те, як в шепіт трави вплітається дихання вітру.

Я знаю, Ти можеш розказати мені
Про те, що в нашім саду загубилися пахощі літа.
Я знаю, Ти можеш розказати мені
Про те, що ранки дивні такі, що й сонце на двох одне,
Крила Твої легкі хай пригорнуть мене...

Я знаю, Ти можеш розказати мені,
Що дозрів виноград і розвісив рожевії грона.
Я знаю, Ти можеш розказати мені,
Скільки трав запашних Ти вплітаєш у тихі слова.

Я знаю, Ти можеш розказати мені...
Та тільки навіть, коли Ти йдеш
По болю тонкій струні,
В серці печаль згорнеш
І не розкажеш
Мені...

Похожие новости.

Сломанное солнце об оконное стекло Смело вливается внутрь дома твоего. Развеялись сны с наступлением дня. На уши давит знакомая до боли мелодия. Скорей не мелодия, серена, набат, гонга удары. Эти искры порождают пожары. И такая искра

Бачу раз у раз веселкові сни, втілюються в них мрії золоті, колісниця мчить поміж хмар пухких, людям привезе щастя цілий міх. Приспів: Марення мої, радісні, на весні, веселкові сни, веселкові сни. Здійсняться чи ні, на весні, радісні, веселкові

Не убий, людино! Не убий нікого! Не убий жучка На своїй дорозі! Не убий нікого - Будь жаліслива. Але не убити - Чи це так можливо? Чи це так можливо? Не убий комарика, Що тебе кусає! Не убий мікроба, Що тебе вбиває! Колорадського

Памяти Алексея Локтева Как прозрачным солнцем стыли реки В желто-красных берегах. День летел на убыль, дым Онеги Затерялся в облаках. В сень курлыкал отзвук перелетный, Как в обряд прощались мы.

Густа смерека біля хати, І храм новий у звони не б’є Зустріне тут горянка-мати, Бо все тут рідне, все моє. Тут гори грають і співають, Іскриться Шипіт-водоспад, Я притулюсь до цьго краю, Щоб знов вернутися назад. Приспів: Міжгір’я, міжгір’я Привітна