Вогник
Тупо сиджу - задивляюся в цю даль,
Котра нікуди не веде, який жаль,
Який жаль, що все промине,
Який жаль... Та ще тримає мене
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо там немає питань.
Нема сенсу тут, нема сенсу в цих словах.
Хочеться сказати, та лишається лише страх.
Заплющуй очі, роздивляйся ті сни,
Про котрі ти так мріяв - дадуть спокій лише вони.
Фігаро, Фігаро, Фігаро, Фігаро - тут, Фігаро - там.
Бігаю тут, бігаю там по по кутам...
Ілюзія вдачі, непомітний штрих,
Поворот моєї долі, та ніби-то не встиг
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де на мене хтось чека.
Я повторюю те саме,
І мороз поза плечами,
Залишається лише йти туди, де:
Приспів:
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо там немає питань.
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо не виникає питань.
Розумію все, розумію всіх.
Але маю що сказати, поки ще не встиг
Дійти туди...
Куди?!
Туди, куди ріка тече
І берег скаже, ніби припече:
Заплющи очі - буде все...
Що все?!
Все те, чого хотів...
А може ні, може трохи...
І важкі та довгі роки
Запалають, як малесенькі вогні,
Котрі є в далині, в далині...
Так далеко від вас, так далеко від нас...
І я не знаю чим зайняти свій майбутній час...
Мене розіб’є апатія, і щось я так заслаб...
Краще я заплющу очі, аби без завад
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де мене хтось чека.
Я повторюю те саме,
І мороз поза плечами,
Залишається лише іти туди, де:
Приспів
Хочеться, хочеться, хочеться, звичайно, хочеться!
Хочеться тобі й мені, та може все владнається!
Віднайти себе, зрозуміти життя -
Може в ньому є сенс наступного дня?
Тупо все!
Тупо все лишає, тупо відлітає
І пісні зникають, та час проминає.
Заплющу очі та полечу далеко,
За ті хмари, де так легко!
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де на мене хтось чека.
Я повторюю те саме
І мороз поза плечами
Залишається лише йти туди, де:
Приспів
Похожие новости.
Постой
Муз: Н.Тагрин Сл. Д.Панфилов Ты опять не позвонил. А я не смог. Что ж, мне это так знакомо, В сердце ты любви не сохранил, Как легко о прошлом ты забыл. Ты светлый луч в
Пурга-кочерга
Ох, пурга-кочерга ! Карусель между явью и невью Отметелила нашу деревню У меня вся изба в синяках А печная труба Словно шишка во лбу Озорные мальчишки Закидали снежками избу И поехала крыша Поехала крыша По-е-ха-ла Ой, держи, все равно не удержишь За
Коля, Пошли Гулять?
За бронированными окнами внедорожника мир отличается от нашего немножко но не то, чтобы там проще, в общем, все то же: есть проблемы, есть плохое, есть хорошее... он не привык считать деньги, как и моменты когда
Why Mona Lisa Smiled
From candles burning, Shadows in the night, People praying for eternal life, But my mind just keeps on wandering, Away from this serene and hallowed place, To a woman's face; She was lovely, lovely as a
Вічна Любов
Розхристана осінь до неба протягує віти, І листя опале сльозами вмивається знов, А їй би хоч промінь, хоч краплю якоїсь блакиті, Щоб знов повернути загублену в мандрах любов. Приспів: Любове моя, повернись, озовись, В душі забрини