Мак Цвіте (Частина I)
Степами турки і татари
На конях мчать, мов чорні хмари,
І згаром дихає земля -
Навкруг пожари, як петля,
Й петлю розкручую ординець:
Він одшукав живий гостинець -
Дівча біжить босоніж в бір.
Її він схопить у ясир,
В прокислу зашморгне сирицю
Й продасть у Кафі з торговиці.
І сльози дівчини, й життя
Проп’є без жалю і пуття.
Бо що йому краса дівоча,
Коса шовкова, ясні очі -
Усе продасть він за дукат,
Бо він торгаш, ординець, так.
Дівча біжить в тяжкім одчаї,
Коса їй плечі устеляє,
А сльози падають у брід,
І кров’ю тягнеться твій слід.
Уже над юністю твоєю
Аркан свистить, сичить змією.
І враз відсічена петля
Безсило впала у поля.
Козак-нетяга у долині
Рубнув її і вже стежину
Дівчині вказує у бір.
- Ми ще зустрінемось, повір. -
Ординець блимнув хижим оком,
На луку впав, гикнув і скоком
Помчав з ординцями в байрак.
Втікай, козаче!
Та козак
Втікать не думав. Ще дівчину
Провів очима й по долині
Навскіс напасникам помчав.
Травневий день в кільці заграв
На сполох бив всіма громами,
І блискавка небесні брами
Розчахувала навкруги...
Все ближче, ближче вороги,
Злостивий усміх рве їм губи -
Отак і мчить землею згуба,
Жадібна, дика, навісна,
В краплинах крові і багна.
Козак ударив із пістоля,
Й розлігся крик посеред поля:
На стремені торгаш завис,
І кінь його поніс, як біс.
Похожие новости.
Lord Bateman’s Motorbike
Lord Bateman runs an inn out on the A65 Sort of place where everybody drinks before they drive Weekends runs a motorbike to Scarborough and back He's not too many brandies from a
Postman
Now we're gonna talk about the postman, Who brings the paper in the morning, Who wakes up at the night to make his job right. With his bike driving all around the city Delivers
We Ride
[Hook] Top back, cruising down the street yeah we ride (we ride nigga), yeah we ride (east to the westside nigga uh) Music up, banging up the speakers we ride (we ride nigga), yeah
Вот И Расстались
Видно был тот день Самым ярким днем И считали мы Нет конца ему И смеялись мы Позабыв о том Что на свете есть Предел всему предел всему Трудно представить Все вдруг изчезло без следа Вот и расстались Вот и
My Antarctica
Once I thought that I was in control But that was just another trick of fate Playing with my life There have been some times I was so tied up And I said to myself Gotta