Хто Я?
Приспів:
Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я...
Хто? Хто я? Хто?
Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я...
Хто? Хто я? Хто?
Зовнішній вигляд... Буде погано! Відчуваю погляд!
Соромно! Стискаю зуби, опускаю очі.
Спокою не маю, нічого не маю, нікого поруч
Ніщо не зупиняє. Я шаленію.
Блим! Я знову стрибаю, знову співаю
Знову я заграю, знову починаю свою гру.
Вигадую правила сам, порушую їх сам
Дозволяю їх дотримуватися собі
Сам, сам, сам...
Ти не відчиняйся переді мною
Я можу обернути проти тебе те, що взнаю те, що висновки.
Те, що висновки про твою душу, про твої очі
Про твоє серце, про твоє існування.
Я інколи потвора, а тобі має бути гірше...
Я інколи, а ти постійно! Відрізняєш, так?
Мені не важко бути, мені не важко жити
Мені не важко образити, але навіщо...
Приспів (2)
Янголом бути не важко, янголом бути просто
Янголи постійно поруч, янголи, можливо, цікаві.
Літають, зберігають, допомагають
Постійно розмовляють, іноді лишають, кидають тупо.
Навіщо мені бути? Навіщо мені крила?
Навіщо розмовляю? Я кидаю іноді - навіщо?
Чому я маю зберігати те, що не допоможе мені?
Приспів (2)
Плачу! Не соромно.
Страшно гидко. Гидко й пусто...
Я не відчуваю своє тіло, свою силу...
...моє відображення - жах!
Хто? Хто я? Хто? Постійно питаю у себе.
Хто? Хто я? Хто? Дізнатися хочу.
Але для того не роблю нічого
Ніяких рухів, ніякого терпіння, не розумію чому...
Приспів (4)
Похожие новости.
Скорбец
Очнулся в цифрах ангельских крыл Высоко над землей, где я так долго жил Небесные созданья несли мою постель - Ворон, птица Сирин и коростель Земля лежала, как невеста, С которой спьяну сняли венец Прекрасна и чиста,
Ой, Нема Того
Розбуди мене тихою піснею, Поцілуй вустами гарячими. А то сльози мої стали прісними, Та зіниці стали незрячими. Моє сонце сховалось за хмарами, Моє небо фарбується мрякою. Серце б’ється глухими ударами, Наче хтось по землі – гіллякою. Ми колись
Фантазія
Я зміню колір очей для тебе, Любий це я. І зміню колір волося для тебе, Це знову я. Я так хочу бути з тобою, Любий це я. І я хочу бути новою, Це знову я. (х4) Не кажи стоп,
Чорна Троянда
1 Пролетіло непомітно літо, Ти мені даруєш знову квіти, Та чому - не знаю я, ховаю погляд. Ти колись казав, що так буває, В день, коли кохання оцвітає, Розцвітає чорна, як печаль, троянда. І ось долоні твої Тримають
Тік Так
Не кажи, що не шукаю, Не кажи, що я не вмію, Мені болить та я зникаю, Хоча давно все розумію. Не так далеко між собою, Та близько ніч іде за мною, Холодна ніч потопить сном, Щоб ранок