Крихітка
Ти знову біжиш, а куди не помічаєш,
Листя заплуталось в волоссі, тікаєш, а літа так не вистачає.
Твої парфуми шепотіли йому: "Я так тебе люблю",
А зараз вітер сушить твої губи.
Ти варта сотні тисяч самих щирих слів,
Бо ти маленька киця й не лишаєш моїх снів.
Ла-ла-ла-ла-ла, крихітка моя,
Відшукай терпіння й забудь про почуття,
Ла-ла-ла-ла-ла, інший віддав би тобі життя,
Ти така наївна…поряд завжди я…
Тепер він все сказав, не вірю, що ти цього не чекала.
Твої срібні слізки капають в долоні, - Я тебе попереджала!
Він так хотів, щоб ти була як всі, Щоб змінила на нігтях лак,
Невже, тобі цього замало?
Ти варта сотні тисяч не таких як він,
Бо ти маленька киця й не лишаєш моїх снів.
Ла-ла-ла-ла-ла, крихітка моя,
Відшукай терпіння й забудь про почуття,
Ла-ла-ла-ла-ла, інший віддав би тобі життя,
Ти така наївна…поряд завжди я…
Солодка, водночас гірка, така далека і така близька,
Холодна його душа, ти не розпалиш там кохання…
Він не шукає тебе…ні..
Він не чекає тебе…ні…
Ні..
Ла-ла-ла-ла-ла, крихітка моя,
Відшукай терпіння й забудь про почуття,
Ла-ла-ла-ла-ла, інший віддав би тобі життя,
Ти така наївна…поряд завжди я…
Солодка, водночас гірка, така далека і така близька,
Холодна його душа, ти не розпалиш там кохання…
Похожие новости.
Такой
Разные люди меня окружают Толпами ходят и даже не знают Важность того, что теряют. Я открываю глаза и в небо смотрю на мечту свою. Знаешь как люблю Тебя Я нестану верить в мир! И непроси меня Я
Осень И Зима
Мой украденый покой Кто, скажи, теперь с тобой? Голос твой из пустоты Все еще со мною ты И согреть, да не согрел И догнать, да не сумел Жизнь решила все сама: Осень я, и ты - зима Припев: Забудь
Божевільна Казка
Залишаю без прощання Побудоване для нас, Бо моє сліпе кохання Не прозріє через час Серед тиші і спокою Я скажу тобі: прощай, Захопились двоє грою Я без крил, а ти - літай Ти лети і не спиняйся Линь у
Все Как Прежде
Блеск доверчивых глаз - след ошибочных лоций! Сколько я мешал встреч ненужных в коктейль Ты ведь ждешь от меня
Moonfleet Bay
Alas poor John, he was a prisoner, Fortune's fool for many a day, Blinded by that cursed diamond, With his freedom, he must pay; And so it was for faithful Elzevir, Cast in chains for