Пісня Про Алколоїда

Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.
Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!
І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!

Похожие новости.

Снегом запорошена Волосы взъерошены Улицей заброшенной Идёт она Ночь и ни души вокруг И покажется ей вдруг Будто никому она не нужно Припев: Снегопад, в эту зиму Снегопад, очень сильный Снегопад, кружит снегопад Снегопад и ты не плачешь Снегопад и это значит Что

Hmmm.... Hmmm.... Minutes turn to hours Hours turn to days Knew what I had to do Couldn't find the words to say Had the perfect story Stories have an end Had to turn the page cause To keep you

Плесо ночі всякло в небо-пісок Засинає літо Дивну казку в твоєму вікні Розповідає вітер Пори року - примхливі красуні Ведуть хороводи Довкола нас секунди, віки Спливають мов води День миє ноги в ранковій росі Сонце котиться небом Дивна казка в

Die Schule ist aus und die Sonne steht hoch, du gehst wie immer nach Haus. Deine Mappe wird schwer und die Angst ist gro?, doch das macht dir nichts mehr aus. Durch die Stra?e deiner Alptr?ume, es

Договорили, наговорились, Ты улыбаешься, я тебе улыбаюсь. С неба на камни, фразой "пора мне" Ты возвращаешься и идёшь домой. Я тебя не стану провожать И не подниму промокших глаз, Все это оставим на потом и пойдём