Пісня Про Алколоїда

Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.
Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!
І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!

Похожие новости.

Слим: Помню тип на районе выбросился из окна Одну руку держала мама,другую- сестра Последний раз он нормально успел себе поставить И конечно понимал что люди не летают Но в 3 часа ночи его не удержали Хлопок

Іде біда, до згоди зве набат. Летить орда інтриг у клубах пилу. Здається не спинити вражу силу Кордонами посиротілих хат. Гуде земля і стогне мов жива, Вмивається кривавими сльозами. Торує шлях набитими возами Жорстока смерть, що почала

Невже?! Ти можеш бачити Як Отець твій гине Він стукає в серце твоє Ти закриваєш двері Невже... Він пролився як вода Кров стікала під ноги нам Щоб погасити спрагу таких як ми Загублених в гарячій пустелі. Не зрівняти ні

Что там вдали? Вся моя жизнь, ты читаешь ее между строк. Погоди, погоди нажимать запотевший курок! Не грусти обо мне и не думай, дорогая до боли земля. Я устал не найдя своей пули,

Дезмонд: Перед тобою Сказание на все времена: Текут рекою войска – битва будет страшна. Деймос: Осадных башен вид Вселяет трепет в души, Торвальд: Сомнения крепит – Надежды рушит он. Дезмонд: Ползут умертвия полупрозрачной волной, Их невозможно повергнуть мечом и стрелой. Торвальд: Лишь