Пісня Про Алколоїда
Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.
Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!
І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!
Похожие новости.
Дивна Квітка
Дивна квітка, знов ти ожила, Там у небі бачиш два крила, То моя душа знов до тебе йде, Шукає шлях у моїх сумних піснях. Приспів: Дивна квітка ніжна сама Дивиться у небо, Україно, Ти як мама, Знов я
Red Cross Store
I told her no! Baby you know I don't wanna go Justine I ain't goin' Down to no Red Cross store She come down Justine, tell me I wanna talk with you in just
Над
Заховалося сонце Між дрімучії хмари А земля дощу так чекала Зацікавились очі Що за дивнії чари І життя без неї не стало Надії, що все буде Як в казці – так любо Як рибі на дні Тільки пити не
Такой
Разные люди меня окружают Толпами ходят и даже не знают Важность того, что теряют. Я открываю глаза и в небо смотрю на мечту свою. Знаешь как люблю Тебя Я нестану верить в мир! И непроси меня Я
Очередь У Магазина
Встретились у магазина, встали в очередь, Ждут на праздники престольные гостей. У неё растут два сына, у него - две дочери, Да вот общих не послал Господь детей. Улыбнулись, побледнели, почеломкались. - Как дела? -
