Пісня Про Алколоїда
Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.
Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!
І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!
Похожие новости.
Достучаться До Небес
от земли и до небес нам с тобою не достучаться как слова на песке всем известная формула счастья спето, выпито, люди разные закрывают глаза вот осколки от горьких слез вот обломки веселых праздников Припев: расстояния и пространства измеряя, пытаясь понять еще
Многоточие (и Корни)
мне приснился сон, новогодний сон будто ты в меня до сих пор влюблён. что за чушь и бред. прошлогодний снег, он растаял давно его просто нет. вдруг пришёл сигнал, ты письмо прислал. что с тобой
Under The Sun
We all got lonely days get stuck in a phase i can see the sun is shining bright right on through the haze i complain to say is this really my life now that im
Dear One
Dear One near me - truth assessed Reborn worldwise - mind at rest True heart sow you - God has blessed Your soul whispers - love confessed My spirit sings to you now Creation stands
Місяцю Мій
Що за біда, що на неї найшло? Як же не жити всьому, щр було... Розлучені руки і кінчики вій... Місяцю мій, місяцю мій... Що за біда та й зайшла за поріг, Вкрала вогонь і поклала
