Пісня Про Алколоїда

Вже другу добу
Цей чолов’яга пасе свою худобу
Він вже збився з ходу
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів’ялому листі
Він нічого не боїться
Хто зможе ще тим похвалиться
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно
Але він жалкує про це
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.
Його мрії-надії були геть простії
Приручити дружину
Та мати машину
Але та не далася
А ця продалася
Всьому є винуватцем його приятель Вася
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!
І якось раптом він розуміє,
Що це все
Незворотній процес
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель
Повний бєзпрєдєл
Зразковий бардель.
Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішацця
І з життям розпрощацця
Але справжній козак ніколи не здасться!

Похожие новости.

If you like to get in touch with me someday I know just what you'll say useless empty words You close your eyes and try to talk me through no matter what you'll do, you

C?est pas juste apr?s tout Que tu te moques ainsi de mes larmes L?amour m?a rendu fou De ton corps, de tes yeux et de tes charmes C?est pas juste, crois-moi Que tu me traites

Стій, мій коню, стій Я перехрещуся, вклонюся землі святій Грій, Ярило, грій, Проростай, колосися, пшенице, зрій Стань, мій коню, стань Що за чорні хвости вітер в небо звів. В цю ранішню рань Це не запах печених хлібів... Це

Посвящение Николаю Резанову На перрон, полный семечек, подгоняли состав, Алкаши-шикиревичи занимали места. Молодые, красивые лезли мы в эшелон. Николай Серафимович, твой был первый вагон. Рвали струны безжалостно не за тыщи - за грош, За спасибо-пожалуйста -

Згадалось, як любилися вранці Як я подарував тобі слоника зі скла Які в нас були дивні танці Як ти одного разу на плечі в мене плакала Тільки не було цього всього Ти існуєш десь поза