Зачаровані Слова

За твоїм веселим гаєм,
За барвистим небокраєм
Серце серцю промовляє
Зачаровані слова.
В них до мене очі сяють,
Наче зорі із туману,
В їх вогні сніги розтануть,
Зійде сонячна трава.

Приспів:
На долині дощ іде,
Мак червоний не цвіте,
Серед ночі грім гуркоче,
Я ж гукаю: "Де ти, де?"
На долині дощ іде,
Мак червоний не цвіте.
Вірю я, моє кохання
Квітом щастя розквітне.

Все, що чую, все, що бачу,
Все навкруг твоєї вдачі
І бентежать кров гарячу
Весняних ночей дива.
Озовися в чистім полі,
Кароока моя доле,
В серці знов сміються, плачуть
Зачаровані слова.

Приспів (2)

Похожие новости.

Убегай, хотя уже куда убегать, Утешай, хотя уже кого утешать. Не мешай, мне срочно надо что-то решать, Не мешай, дай мне шанс, не мешай. Ты да я, все кажется - вот тронется лед, Ты да

Заховається стомлене сонце за чорнії гори Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов’ї Засинає натруджений день, сон прийде на поріг У блаженному спокої тихо пливе

А ти, зозулько рябенькая, Чого ти маленькая? Ой, умер батько, вмерла мати, Не було кому годувати. Мене пташечки годували, Мені їстоньки не давали. Давали їсти по-трошечку, Вигодували як пташечку. А самі їли, ще й велися, Бодай вони подавилися. А ти,

I was a highwayman. Along the coach roads I did ride With sword and pistol by my side Many a young maid lost her baubles to my trade Many a soldier shed his

Нет, не так уж плохо всё у нас Есть ещё в душе надежда Я ещё увижу глубину небесных глаз Я ещё спою, как прежде Родная, не плачь Родная, не плачь Моя родная, не плачь Ты слышишь, родная,