Катруся
Щось прекрасне в твоїх очах
Не дає мені спати по ночах.
Я прокидаюся і думаю про нас,
Я прокидаюсь - зупиняється час.
Я хочу щоб весь час ти була зі мною
І не знаю що робити з собою...
Дев’ятикласниця Катруся,
Я прозріваю, як на тебе дивлюся.
На дворі давно вже не падає сніг,
Та твоя врода все одно збиває мене з ніг.
Ось настав день освідчення.
Я прийняв важливе рішення,
Я навіть квіти для тебе придбав.
Перед освідченням подарував.
Та, мабуть, я зробив щось не так,
Бо ти мені сказала: "Вибачай, чувак".
Після твоїх слів боліла голова,
Важко було спати, снились ті слова.
Та я вже не сплю, я дивлюсь на небо,
А там є зірки, мабуть, так і треба.
Цікаво, яка із них твоя,
Бо через неї не можу спати я...
І я боротимусь за твою любов
І страждатиму знов і знов,
І, мабуть, знову щось піде не так
І ти мені скажеш: "Вибачай, чувак"
Та зараз послухай, що я тобі скажу:
"Хай знає весь світ - я тебе люблю!"
Похожие новости.
Схована У Мріях
Покотилось
Пилот 12-45
12-45 - мой номеp на кpыле, И свой полет сегодня я подаpю тебе. И те, что не смогy слова сказать я сам, Тебе напишет в небе мой аэpоплан. Кpyтится быстpо пpопеллеp, сталью блестит фюзеляж. Там,
Ой, Говорила Чиста Вода
Ти, подруженько моя, синьоока течія Розкажи мені про милого мого. У мої дівочі сни, його стежку поверни, Приведи його до бережка твого. Та чи сталося, зачекалася, зачекалася я його. Ой, говорила чиста вода, Де живе любов
Россия
Россия, ты моя Россия Родина, моя земля, моя сила Ты для меня, как мать для сына Самая родная, единственная Где бы не носило меня, я твой навеки Города, дороги, бесконечные реки Это небо, умеющее все прощать Эта
Життя Це Море
Життя... це море Пространь глибока В якій кінчає багато пливучих Моє серце Не боязливе Я не боюся тих вод ревучих Ломлять ми хвилі Несуть ми струми Бурі шалені дощі зсилають Хоч мене ріжуть Вітри великі Не піддаюся, а ще існую В ранню