Білі Чайки

Я стою на причалі і згадую літо,
Білі чайки вгорі так кружляють собі,
Мов слова, що в розлуку не хочуть летіти,
Тут любов засвітила погаслі вогні.

Приспів:
А над морем нині знову
Берег світиться любов’ю
Від твого почуття,
Що зі мною все життя.
Білі чайки в синім небі -
Це живі слова для тебе,
Може я в тім листі
Вся відкриюся тобі.

А бузковий туман знов лягає на хвилі,
Стежка місячна світить на тихій воді,
Я пригадую ніч, як з тобою щасливі
Ніжно глянули в очі любові тоді.

Приспів (2)

Похожие новости.

Бистриця, Бистриця, ще й Бистрець. Вода з гори котиться, ще й униз. Вітер в небі хмари пасе, ген за обрій, за далекий обрій їх понесе. Там в долині дівчина, гарна наче калина милого свого вигляда. Там

Где-то в городе далеком детства Я жила с подругой по соседству. Длинные локоны цвета пшеницы, Хрупкие руки, большие ресницы - Королева, ах, королева! Пронеслись года над головою, Что же они сделали

1 Далі від променів вправно отруєних Тіло відчує фінал неминуємий Будеш шукати схованки темної І віддалятися радісно, впевнено. На роздоріжжі шляхи розлітаються Ті, хто пішли по ним, не повертаються. Перед тобою всі двері заковані І твої мрії навіки

Для всех других ты просто Лиза, тебя зову Элизабет, И в этой прихоти капризной ты не ищи глубокий след. Тебя люблю я осторожно, а, может быть, и нет

Привет мой день, мой яркий солнечный день! Лишь только ты смогла подарить мне эту любовь. Благодарю тебя удача! Это сложная задача, Так решилось на «пять» и я хочу кричать! Но я кричу не от