Година (разом з Андрієм Хливнюком)

Вже годину сонце її захища,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину тому заграла зоря,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине...

Може зорі ті дивні, що палають вночі,
Її очі холодні знайдуть за вікном,
Може голос твій тихий промовить мені,
Що лунає крізь промені, лунає крізь промені,
Що лунає крізь промені...

Вже годину сонце тебе захищає,
І тримає, ховає, ламає, гукає мене,
Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря,
І здавалось, що все назавжди, назавжди.
Може зорі це люди, які тільки будуть,
І вони не забудуть тебе і мене,
Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш,
Ця ніч назавжди промине.

Вже годину сонце мовчить за вікном,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину спрагу долаю вином,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине, назавжди промине...

Похожие новости.

Он чем-то был меня сильней – Позвал тебя, и ты пошла. И на чужом холодном небе, И на чужом холодном небе Звездою новою взошла. Но что-то есть в тебе такое, О чем печалюсь и грущу. Я не

I SEE THE LIGHT IS CHANGING I SEE THE WEATHER TURN I KNOW THE STORM IS COMING BUT I JUST CAN’T RETURN IT’S OVER AND IT CAN’T GET WORSE THAN THIS I SEE THE DARKNESS’S

Сильной была и не верила в чудо, Знала всегда, что со мной будет, В жилах текла кровь ледяная, Только сейчас всё понимаю. Слились глаза с солнцем и небом, Море - волна, я за ней следом, Чайкою

Муз: И.Зубков Сл. К.Арсенев Птицы на юг потянулись в поисках тепла, В парке деревья уснули и в костре зола. Стала я на год взрослее, не замечая как, И не о чем не жалею,

Доведи, що звістка остання – Нестримне бажання, що то чутки. І слухавка падає вниз, І замість розмови крізь – важкі гудки. Я не перебільшую і настрій собі псую, І ніч не відмовиться шукати по вулицях