Година (разом з Андрієм Хливнюком)

Вже годину сонце її захища,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину тому заграла зоря,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине...

Може зорі ті дивні, що палають вночі,
Її очі холодні знайдуть за вікном,
Може голос твій тихий промовить мені,
Що лунає крізь промені, лунає крізь промені,
Що лунає крізь промені...

Вже годину сонце тебе захищає,
І тримає, ховає, ламає, гукає мене,
Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря,
І здавалось, що все назавжди, назавжди.
Може зорі це люди, які тільки будуть,
І вони не забудуть тебе і мене,
Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш,
Ця ніч назавжди промине.

Вже годину сонце мовчить за вікном,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину спрагу долаю вином,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине, назавжди промине...

Похожие новости.

Застыв на ветру У синего льда, Я скоро умру – Уйду навсегда. Я верил тебе, А сейчас, Я верю судьбе – Свет погас, Ведь солнце зашло Для меня навсегда! Я сам погубил – Уже не вернуть. Тебя не хранил И проклят мой

Тримай зі мною зв’язок! Тримай зі мною зв’язок! Тримай зв’язок зі мною, разом вийдемо в ефір! Тримай зі мною зв’язок! Тримай зі мною зв’язок! Приходь до мене врвнці, друже, слухати ефір! "Дуне вітер - в полі

Дождей, невеселую быль, Я знал, но как только забыл, Ветра постучали в мой дом. Вставай, мы пришли за тобой, Оставь этим стенам покой, Гроза бьет по крыше крылом. В чисто поле, да в синий

А ми

This city never sleeps I hear the people walk by when it’s late Sirens bleed through my windowsill I can’t close my eyes Don’t control what I’m into This tower is alive The lights that blind