Навколишній Світ
Є дещо в світі, що не можна змінити.
Мене тримає не дає далі жити.
Від цього я біжу, ховаюсь за хмари,
Втікаю ближче відлітаю подалі.
Не маю права на щось претендувати,
Бо я вже мертвий і ні на що не здатний.
Обираю життя і вдячний що воно є,
Відпускаю гріхи і пробачаю усе.
Тебе не знаю і ніколи не знав,
Не пам’ятаю пісень, які тобі я співав.
Я відчуваю любов, протест проти болю,
Відпускаю на волю і творю свою долю.
Приспів:
Виє-е-еа навколишній світ
Відчуваю я твій погляд на спині
Виє-е-еа ти женешся за мною,
Але з тобою так не зручно мені
Живим не було серце жодного разу.
Я не хочу й не можу сліз та образи.
Ненависть твоя мені кривдить душу,
Не знаю що можу знаю що мушу.
І все це робиш ти ніби навмисно,
Але душа твоя ніжна та чиста.
Заради тебе я готовий на все,
Відпускати гріхи і пробачати тебе.
Я буду лежати на дні океану,
Шукати правду серед обману.
Я здійсню те, що неможливо здійснити,
Ніщо не в змозі мене зупинити.
Приспів
Похожие новости.
Прощальная Комсомольская
Дан приказ: ему - на запад, Ей - в другую сторону... Уходили комсомольцы На гражданскую войну. Уходили, расставались, Покидая тихий край. "Ты мне что-нибудь, родная, На прощанье пожелай". И родная отвечала: "Я желаю всей душой, — Если смерти, то -
Mars Meets Venus
Thirtysomething graduate - green eyes - Perfect Christian lady - candlelit dinner - Slim female figure - sense of humour - Extrovert where are you?... Where are you?...where are you? Let's start as friends - Seeking
Distant And Faded
All these distant faded memories of everything I used to be are bringing me down, yeah-they're bringing me down, And the leading cause of death I plead, is from my insecurity
Your Forgiveness
It's time for forgiveness It's time to repent Time for a sentence To live without revenge We'll never be together It's time to face the truth You tell me who can make it last forever (forever) Destiny,
Буря В Пустыне
Мы с тобой должны поговорить, Нереальная дилемма в сердце, Мы с тобой не можем не любить, Но не можем и остаться вместе. Думала я долго, но ушла И не пожалела почему-то, Проживала каждую минуту – Будто