Над Морем

В морі я хотів печаль свою втопить,
Я до моря вийшов рано - море спить.

І мені його будити стало жаль -
Залишилася мені моя печаль.

Ополудні йду до моря і здаля
Бачу, що воно сміється, як маля.

І мені його смутити стало жаль -
Залишилася мені моя печаль.

Уночі до моря знову я прибіг,
А воно ридало біля ніг моїх.

І мені його самого стало жаль -
Залишилася мені моя печаль.

Похожие новости.

Бодай Ся Когут Знудив

Бодай ся когут знудив, Що мене вранці збудив, - Малая нічка, мала, Я-м ще ся не виспала. Казала мені мати З хлопцями погуляти: "Погуляй собі, доню, Я ж тобі не бороню". А я собі гуляю, Як рибка по Дунаю, Я,

Duvalier’s Dream

Duvalier was a bitter man who cursed the morning sun That brought a new betrayal every day. He shunned the world of mortals and the sound of human tongues And blessed the night

Это Был Я

Расплываются краски вдали от уныния и душевных мук И нежелание летом вернуться в родные края Но ты прошла не касаясь земли и случайный прохожий замер вдруг Он подумал что мог бы стать лучшим

Winter Sun

Once autumn's glow Has gone away And gray cotton clouds Blanket drowsy days You're the winter sun Once fallen leaves Have lost their crunch And turn to confetti Brown and orange I know soon You'll come tame the whip of

The Sun Will Rise

I can see the weight there in your eyes I can feel the thorn in your side Your knuckles are bruised from a losing fight One way down a dead end street Broken glass