Чуєш, Мила
Чуєш, мила, ну хіба ж так можна
Говорить на політичні теми?
Ліжко он стоїть таке порожнє,
То ж давай до нього ми підемо.
А коли ми вузликом зав’яжем
Наші обидва спітнілі тіла,
Ти згадай, що негри голодують
По обидва боки річки Нілу.
А твоє чудове біле тіло
Наштовхне мене на біди ескімосів,
А твоя нога тонка, спітніла
Нагадає, що їм зимно в носі.
Чуєш, мила, ну хіба ж так можна
Говорить на політичні теми?
Ліжко он стоїть таке порожнє,
То ж давай до нього ми підемо.
Похожие новости.
Fascination
It's been 7 hours long And your shadow still hangs on You've been 2 weeks gone And so tonight I followed you home There are so many different ways of collecting the strays The ones
L’viv City. Підземне Зоо
Живуть кити під містом. І тритони. А ще дельфіни. В сумерку глибин, в западинах, де чорний місяць тоне, де вибрано породу з порожнин, вони живуть - міноги і мурени, сирени, восьминоги. І смиренне сліпе суцвіття губок
Nieobecna
W wieczornych strugach deszczu lubi? k?pa? si? Ogrzewa? w ?wietle,kt?re lekko muska moja twarz Powraca? tutaj chc? ,kiedy czuj?,?e jest ?le Odp?ywam w b??kit m?rz Wo?aj? mnie bezkresne pola marze? i przybiegn? tu co si? na
Трясовинна Іде
Трясовиной затягують ідеї. І мій народ, вірніше, із народу Зробити ладні так - Щоб в віршарі побачити Енея. Одіти свитку, станцювать гопак. Комусь в утіху, а собі на шкоду, Сховать люстерко і кричать про вроду. Знов з
Очі Дівоч
Ми дівчатам грали на гітарі, В юності, коли цвіли сади, Нас любили очі, очі карі, А губили чорні, як завжди. Ми були в коханні невгасимі, Ми були серйозні і смішні. І казали: «Так!», нам очі сині, Сірі