Єдиноріг

Єдина.
В лісах застає мене темна година,
Як музика в місті зненацька за рогом.
Я чую: пасеться узліссям єдино-
ріг (не плутати з носорогом).

Я брав тебе, як фортечні мури,
Я в себе вмістив стільки стріл, скільки зміг.
А зараз ніч, як великий мурин,
І тужно голосить єдиноріг.

Він рідкісний звір. Я галопом розсуну
Пахучі кущі і галявини. Там
Він пив, наче воду, кожну красуню,
Та я навіть подиху з тебе не дам.

Він лагідний звір. І тонка в нього шкіра -
Зламається спис назавжди, мов жердина.
Я навзнак засну біля вбитого звіра,
Прохромлений рогом.
Єдина.

Похожие новости.

Їхав із бою Козак з юрбою На відпочинок до своєї дівчини. Вона жила в місті - верст ще зо двісті Коням летіти. Аж стало темніти. Зловив кілька гав та від своїх відстав, Кричить з переляку: "Де

Сердце, бешенно стучит у меня в груди, ведь я влюблён. Мего герцы, не молчи, кричи, голова гуди, это не сон. Остановись, смотри вот идёт она Как лето знойное, весна - красна. Как осень смелая,

Легкість рук, в задумі голова... Ти – мій пан, а я – твоя раба... Скільки слів, холодних і пустих, Ти несеш, а я блукаю в них. Приспів: Я – цілий світ! Візьми мене в долоню! Я цілий

Залишаю без прощання Побудоване для нас, Бо моє сліпе кохання Не прозріє через час Серед тиші і спокою Я скажу тобі: прощай, Захопились двоє грою Я без крил, а ти - літай Ти лети і не спиняйся Линь у

Танцюй зі мною сестро в танці слів Як боляче тебе так називати Коханням вистраждано дні І втрачено можливість співчувати Ти голосом епох окрасиш шати бога В тобі живе далекий сміх забутих сліз Очей людей із добрими