Прощання

Мій тихий сум терпкий, немов ожина,
Опів на восьму знову твій літак,
Для всіх знайомих ти моя дружина,
Ми знаємо, що все давно не так.

Приспів:
Холоне кава і гірчить вино,
Вмирає тут холодна мить прощання,
Все, що було, минуло вже давно,
Ми вдвох за білим столиком востаннє.
Я діставав зорі з небес,
Я цілував тільки тебе,
Біль на душі, біле вино,
Ми вже чужі, нам все одно,
Біле вино, біла печаль,
Нам все одно, нам вже не жаль.
Бiль на душi, бiле вино,
Ми вже чужi, нам все одно.

Вже час піти, а я не поспiшаю,
Ти будеш за годину вище хмар,
Востаннє повен келих наливаю
Щоб впав з душі тяжкий розлук тягар.

Приспів

Похожие новости.

Посмотри вверх, капельку поймай Нежную такую, хрупкую Посмотри вниз – в лужах от дождя Себя увидишь мокрую такую Ничего не бывает просто так Образ твой растаял на глазах Посмотрел, но как-то все не так Лед давно растаял

Залиши ти мені той вогонь, Який іде з твоїх долонь. Він розтопив у моєму серці лід. Все буде завтра як колись, Тільки за мене не журись. І залиши в моїй душі назавжди слід. Тану, наче сніг.

Таких, як місяця крило, У пізнім стиглім липні Ніде, ніколи не було Очей небесно-срібних. Мені всміхаються вони, Не вечорові - ранні, Не очі, а шалені сни, Провісники в коханні. Приспів: Місячне сяйво очей твоїх, Радість і смуток, сльози і сміх, Глибінь

Ай, эле бик еракта идек без, (Ай, еще мы были так далеки) Житмеш чакрым жирдэн килдек без; (Мы пришли с мест дальностью 70 верст) Аккалфакнын тагылган чагы,

Он хотел себе с неба звезду Попросил её в руки упасть Чтоб наклеить на свой потолок И в объятиях с ней засыпать. И желать и гореть вместе с ней Словно сам из небесных долин И дарить