Прощання

Мій тихий сум терпкий, немов ожина,
Опів на восьму знову твій літак,
Для всіх знайомих ти моя дружина,
Ми знаємо, що все давно не так.

Приспів:
Холоне кава і гірчить вино,
Вмирає тут холодна мить прощання,
Все, що було, минуло вже давно,
Ми вдвох за білим столиком востаннє.
Я діставав зорі з небес,
Я цілував тільки тебе,
Біль на душі, біле вино,
Ми вже чужі, нам все одно,
Біле вино, біла печаль,
Нам все одно, нам вже не жаль.
Бiль на душi, бiле вино,
Ми вже чужi, нам все одно.

Вже час піти, а я не поспiшаю,
Ти будеш за годину вище хмар,
Востаннє повен келих наливаю
Щоб впав з душі тяжкий розлук тягар.

Приспів

Похожие новости.

І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда

I Кінець сеансу - розплилися титри Роздуплилися вітри на виході з кіно Опади істотні, ми йдемо у жовтні Дідусі на дворі грають в доміно Кожному по щастю, іноді по сенсу Іноді по пиці, але це форс-мажор Від

Мне не нужны нежные поцелуи, Не подходи, плачь, детка я не ревную Слёзы твои для меня — лучшая награда, Плачь, детка, плачь от любви, большего не надо. Мне ничего не нужно, только плачь, Слезами напиши

Странно, я думал, что мы станем океаном, Как с чистого листа. Е-мэйлами отправим эту тайну гулять по свету, да. Но мы, вдыхая дым самообмана, Два кибера: сидим в одном купе с бедой, Где кто-то набирает

Я не беру трубку… Я не беру трубку… Я не беру трубку… Я не беру трубку – мне не до тебя, Я не беру трубку – мне некогда, да. Прости, но я не отвечу