Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

В лабиринтах из пустых домов В паутине из забытых снов Где-то между тобой и мной Я искал себя, а нашёл любовь И теперь хоть на край земли Оставляя за спиной огни Летним ветром я к тебе

Комната пустая, шторы закрываю Больше не вернёшься и в квартире всё напоминает о тебе Велотренажёр, тапки в коридоре Фотки и цветы, банки на балконе Двери тихо заскрипели и мобильник шепчет мне Позвони своей зае, балконы

Сколько можно искать тебя Сколько можно терять тебя Губы кусать, самой себе не доверять Блики растроенных глаз Остатки незаконченных фраз Это не я, это кто-то за меня Обещает быть с тобой Обещает целовать тебя по утрам Обещает быть

Дождь. Фонарь. Остатки снега. Гадом ползает туман. Ночь лизнула мокрым мехом По сухим губам. Сырость Серость. Неуютность. В голове гудит сквозняк. Изменила форма сущность, Стало все не так. Стало пусто, слепо, глухо. Выжег дым скупу слезу. Я глотаю спирт на

(Georgia Dobbins/Robert Bateman/William Garret/Brian Holland) Oh yes, wait a minute Mister Postman Hey, hey, hey, hey Mr. Postman Just a little bit soul Clap your hands just a little bit louder Clap your hands just