Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

From the moment I met you I just knew you'd be mine You touched my hand And I knew that this was gonna be our time I don't ever wanna lose this feeling I

Еще один погожий день, Но на душе метет метель. Где вы теперь? С кем вы сейчас? А мне б увидеть вас хоть раз. Вы по глазам почтете бессловесно, О том, что сердце хочет рассказать. Вы влюблены

Сердце хочешь - сорви его с ветки, Колыбелью его обними. В незакрытые белые двери Наблюдаю я белые дни По стеклу под одеждою ветра Босиком пробежим до конца. На изнанке над розою света Зарастаю тобой без лица. Отлетай от

Оу! Що робити, що говорити Чим розпалити її бажання, її страх Тримай над головою дах Не вір тому, що бачиш в її очах Свого чекаєш, ти забагато знаєш Ти як уві сні Свого чекаєш, себе вже

Сколько зим, сколько лет Сколько вод утекло Сколько жизней прошло без меня Сколько жизней ушло от меня Я вернулся домой, а виски сединой Припорошило в дальних краях Да и грудь вся в сплошных орденах По высокой, высокой