Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в

Now we're gonna talk about the postman, Who brings the paper in the morning, Who wakes up at the night to make his job right. With his bike driving all around the city Delivers

[spoken] "Bang, the little drummer takes a solo, reaching his young hands all over traps and kettles and cymbals and foot-peddle BOOM in a fantastic crash of sound ?€“ but what will

Я знаю, как тесно. Я помню, как прочно. Горячие волны Оставить не смогут И мне не помогут! Открытое море... Реальность так близко! И так не похожа На то, что хотим, На то, как летим! Никто никогда не будет тобой, По рельсам

Je veux du "Vous" Parce-qu'entre nous, c'est lentement C'est lent Le songe est doux Immensit? des sentiments A perdre haleine Le "Vous" me sied, le v?tre est pleine Ap?tre, j'aime Quand le "Vous" me fait un enfant Je veux