Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

Вступление. На вершинах небесных скал О полёте с тобой мечтал Нас зовут небеса но и манит земля Улетает любовь моя Припев: Отпускаю тебя в небо Где ни разу с тобой не был Отпускаю тебя белой птицей К нам любовь

Schnee verirrt sich vor mein Gitterfenster, ich h?r von weitem den Kirchenchor. Zuhaus, wei? ich genau, backt Mutti Pl?tzchen und die andern schm?cken den Baum. Lieber Weihnachtsmann, ach bitte mach doch, dass ich nur heute

Не отрывай ты меня от футбола, От последней великой игры, От победного звонкого гола, От зелёной поляны-сестры. На стадионе осенние ветры Гонят стаю усталых газет Я надену футболку и гетры, Я - болельщик каких больше нет. Припев: Футбол, футбол, Мой

Она приносит чистоту, в ведре воды Субботний день сестра ушла, сказав ей, вытри пыль Твой дом ждёт уборки Она снимает Бельмондо Он здесь висел пыль на лице, ведь время старит даже кинозвезд Жан Поль как

Стихи и музыка: А. Васильев Помнишь как мы проводили холодные зимы Грелись и звали баяном меха батареи Как мы гадали на мертвом цветке Хиросимы Как размышляли на тему "прошедшее время" Лампа сняла абажур и стеснялась