Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

Памяти Виктора Цоя Ветром пройти От края на край По земле, к исходу ночи Песней утро гомонить. Нам ли не знать, Чем кончается лай Гончих псов степной охоты. Жизнь струны - тугая нить. Кто чуял, кто

А в купе моем то жарко, то холодно. А на столе моем то водка, то чай. А за окном то Воронеж, то Вологда На перроне то «привет», то «прощай». И стучат колеса песнь немудреную, Как

Много-много лет назад Ехал байкер колорад Как и все, свой путь искал Я об этом написал Много-много лет вперед проглотил я пулемет Хоть и смысла никакого - Счастья-радостей вам много На стене висит картина - Кто-то наступил на мину Краски

Хвиля іде... Обережно люби, бо хвиля іде Хвиля іде... Зачиняйте вікна, двері бо Хвиля іде... Знищує все, що ви назбирали Хвиля іде... Велика міцна і потужна Приспів: Ми разом, ми сила, ми вільні, ми хвиля (4) Хвиля іде... Повернись обличчям до

Стихи и музыка: А. Васильев 1. Я помню только комнату и стол И жёлтый свет над ним Я помню как разбился на куски Твой глиняный кувшин Не спеши Нам остаётся сделать ход На линию вперёд И нам помогут