Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

Куплет первый: Детство беззаботное-улица, друзья, Бегали мы босые в чистые поля, На реке рыбачили, не боясь дождя, И девочек дурачили, гуляли до утра, И за это тоже, благодарю тебя. Припев: Мама, тебя дороже нет на целом свете, Мама,

Держи пять, парень, нормально читаешь, ладно, не напрягайся, ты меня не знаешь. Я тебя слушал стоял, реально убираешь, Только вот не вовремя рот открываешь. Но ничего, смелее, наверное, фонограмма играла быстрее,

Пісню заспіваємо про пірожине Ви його не їжте, бо воно Сірожине, Не варене, не жарене і не розморожене, А печене в духовці, ну всьо, як положено... Приспів: Чиє це пірожине? Сірожине! (2) Чиє це пірожине? А це

Ліс новорічний, бурульки, сніжок. Сяє ялинка із двох лампучок. На гілочках шо канхветки висять Смажених дев’ять лисят. Зайців-китайців укрила трава. Жарьоха з ранку вантажить бобра. Танок веселий водять їжачки, білочки, борсучки. Приспів: З Новим роком, горобці, сороки, абізяни, Чюрюпахи,

Три тополі на три сторони, Три струни в моїм серці натужено, Три шляхи у моєї весни, Та не знаю, який мені суджено? Мерехтять в далині Три дороги у білому світі, У якому ж краю Я шукатиму долю