Небо

Небо опускається,
Світ поволі зменшується,
І кожен намагається голову в пісок...
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,
В серцях не минає цей жалюгідний страх.
Ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,
Раптом стала видною знов.
І шептали мені тихо,
І шептали мені тихі голоси:
Широкий світ - згустки темряви,
Не існує ні вдиху, ані видиху.
Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.
І тому ви кричите про це, бо ви бачите це
І відчуваєте це:
Що воно вмирає.
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...
Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...

Похожие новости.

He went twenty thousand light-years from home And agreed he'll be the next to be lowered And though he knew that life ain't just a good start The advance did break him Filling textures

Любов - то велика сила, Хтось iстину вiдкрив. Ти так його хотiла, Коли вiн говорив. Вiн брав її руками, Гарячу i смiшну, Як двi зорi тiлами, Зливалися в одну. Приспiв: Вiдправила меседж, як море на весь екран. Вiдправила меседж, що

This week dragged past me so slowly The days fell on their knees Maybe I'll take something to help me Hope someone takes after me I guess there's always some change in the weather This

Злость закипает внутри на весь мир, Что на бледной картине, ху*во срисованной Но так правдиво, что тошно смотреть Не сметь, прятать глаза Нах*й мне твоя жалость Ты и так слишком долго еб*л мне мозги –умриии Но

Зажурились галичанки тай на тую зміну Покидають наші хлопці славну Україну Приспів: Хто ж нас поцілує в уста малинові, карі оченята, чорненькії брови Не журіться галичанки, є іще військові Вони краще поцілують як стрільці січові Приспів: Вони поцілують в уста малинові, карі