Джонатан Левінгстон

Злітаю торкаючись крилом підлоги
Шукаю, бо щось таки не так
Я чув на власні вуха, що десь там є пожива
Не тілесна, для духа тому злітаю

Приспів:
Може не дам собі ради, може розіб’юсь
Може десь загину, але злітаю
Може не дам собі ради, може розіб’юсь
Може десь загину, але злітаю

Піднімаюсь до неба і вище за хмари
Розкажу тим всім, що вгорі
Як бридко коли дощ, як гірко коли морок
Як сумно коли ніч, тому злітаю

Приспів (2)

Може десь загину, але злітаю...
Але злітаю...

Похожие новости.

Долі Шляхи

Коли нічне небо осяяне Спалахами блискавиць; Або безхмарне воно Та ллють світло зорі та місяць - Ти на Перунів шлях подивись - придивись, Але не на небо, а у чорний колодязь... Там в’ються дороги аж до

Відвертий Сніг

Вiдвертий снiг лягає на долонi I я радiю цiй новiй зимi, Що горобець сидить на пiдвiконнi I вiн шукає лiнiї прямi. Приспiв: Ми не чекали ще зими, Звикали жити як ранiше, Коли здавалося теплiше I у хатах i

The Song Collector

The Folk Society meet on Thursday nights Clear their throats and put their coughs to flight To sing the dusty cobwebs from the room A repertoire both in and out of tune Don't assume

Коли Ти Є Тут

Не питай мене нічого Лиши мене в спокою Я хочу бути сам Старі рани, як каміння Падають на мої плечі Це все твоя вина У моїх ріках знов панують твої води Води з твого джерела І несуть мене

Самолет

Сколько в моей жизни было этих самолетов Никогда не угадаешь, где же он не приземлится Я плачу за эти буковки и цифры Улечу на этом кресле прямо в новости Давай, я позвоню