Санкт-Петербургское Небо
Стихи и музыка: А. Васильев
Комната окна на площадь
Рваные флаги по ветру
Женщина в доме напротив
Сжигает нетленные письма
А над ее головою
Санкт-Петербургское небо
Лестница десять пролетов
Каждый изучен до боли
Трамваи забиты людьми,
Но я не чувствую локтя
Я еду в облачный край,
К санкт-Петербургскому небу
Дай хоть немного свободы
Птицам парящим в прицеле
Им некуда будет лететь,
Если ты рухнешь на город
Здравствуй, осенняя площадь;
Пусть мой этаж не последний -
Скоро я буду с тобой,
Мое Санкт-Петербургское небо
Похожие новости.
Напитись Голосу
Напитись голосу твого, Того закоханого струму, Тієї радості і суму, Чаклунства дивного того. Завмерти, слухати, не дихать, Зненацька думку перервать. Тієї паузи у безвихідь Веселим жартом рятувать. Слова натягувать як луки, Щоб вчасно збити на льоту Нерозшифрованої муки, Невідворотню німоту. Триматись вільно
Жребий Брошен
Меня просила мама... Быть хорошим Но на голову я ... Отморожен Тренируешься - мы точим ножи И плевать какой ты толстокожий, ты уничтожен Называй меня дантист, 'миста ноу эмошн' Просто зубы крошат об меня мс,
Космос
За межі майбутнього спливають роки, як крізь пальці пісок. Скажи чи ще віриш в забуте, що воно передасться і зробить поганий крок. Забудь про це, тут зовсім не те. Тут час триває
Мышонок
Когда беседы каторжан умолкнут, Ко мне бежит из-за угла мышонок, Он ждет немного сухарей и хлеба, Один среди своих друзей он белый. Мышонок слушает мои рассказы, А он меня не перебил ни разу, Мы с дуралеем
Come and Find Me
If I could trace the lines that ran Between your smile and your sleight of hand I would guess that you put something up my sleeve Now every time I see your face
