Квітка

я думала забути я зможу все
назад не повернути, життя несе
я думала бажати не варто знов
бо ця скінчилася любов
одна квітка неземна
не моя вина що самотня знов
ти моя зоре ясная
та невчасная ти моя любов
я вірила забути не зможеш ти
але не залишила в душі сліди
я думала кохати я зможу знов
та не скінчилася любов
одна квітка неземна
не моя вина що самотня знов
ти моя зоре ясная
та невчасная ти моя любов
лиш одна
ти одна квітка неземна
не моя вина що самотня знов
ти моя зоре ясная
та невчасная ти моя любов
одна квітка неземна
не моя вина що самотня знов
ти моя зоре ясная
та невчасная ти моя любов
ти моя любов

Похожие новости.

Їхні очі блукали у хмарах Нечутлива Земля забувала їх Їх слова вже не стануть тлумачити Шепотіти забутими мовами Гасли вогнями крики у полум’ї Закатовані, ордами спалені Одинокі квіти мороку Проростали в сяйві з попелу Їх думки карбувались у

Сны, реками прошлого текут к тебе Смывая дни и слёзы тают на руке Моя душа, одна танцует грустный вальс И лишь печаль ей тянет руку каждый час Пустой февраль, забрал меня в свою постель Укрыл

Я знову відчуваю У своїх думках, які місяться безпосередньо в голові, В моїх руках, яких за кількістю дві, Бачу також у кишенях – дарма, що там дірки, Блюзову музику, музику блюзову, ноти гидкі. Мені байдуже,

На горі Той зелен клен, зелен клен Немов чаклун він мені Дарує чари кожен день І бере той зелен клен у полон Немов чаклун уночі дівочий сон Заблукало сонце у гаях І тепер тополя я твоя На горі

Guf: И куда в следующий раз закинет,я не в курсе Но меня порой шокируют такие экскурсии Добро пожаловать в страну риса и бамбука Желтых людей, специфичной кухни и писклявых звуков Они жрут все что двигается