29 Січня
Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син,
Мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона
Й сьогодні чує його голос.
Ма, якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях,
То я, то я б усе віддав лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Остання посмішка полинула
Та застигла на його обличчі,
Життя промайнуло в
Одну мить перед очима.
Немов у дитинстві його
Торкнулися руки матері,
І у свої остані хвилини
Він почув її плач.
Мій син, якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
То я, я б віддала усе лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
Якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях.
Нехай, стотисяч років пройде ще,
Щоб обійняти знов тебе.
Похожие новости.
Ночной Гость
1. Снова гость к моей соседке. Дочка спит, торшер горит. Радость на лице. По стеклу скребутся ветки, В рюмочки коньяк налит - со свиданьицем. Вроде бы откуда новая посуда? Но соседка этим гостем дорожит: То поправит
Молися На Мене
Навколо лиш стіни І сотні віконних лихих очей Я згадую міни А також чимало твоїх речей Твій голос здалеку Лунає без смаку болючих нот Моя немаленька Життя так не схоже на кіно Приспів: Молися на мене Молися на голос на
Satisfaction (Love Don’t Come Easy)
Love, no love don't Love don't come easy What does it take To make a good boy a man? Satisfaction. What does it take To make the world understand? Satisfaction Some people need it Some people don't But it you
Мамо
Роки минули, досить часу сплило, Травою батьківські стежини поросли, А на душі так любо, легко й мило Думки в дитинство босе занесли. Пригадую ласкаві теплі руки, Що ніжили й голубили чоло. А потім ще ласкали і
Подмосковные Вечера
Не слышны в саду даже шорохи, Все здесь замерло до утра. Если б знали вы, как мне дороги Подмосковные вечера. Речка движется и не движется, Вся из лунного серебра. Песня