29 Січня
Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син,
Мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона
Й сьогодні чує його голос.
Ма, якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях,
То я, то я б усе віддав лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Остання посмішка полинула
Та застигла на його обличчі,
Життя промайнуло в
Одну мить перед очима.
Немов у дитинстві його
Торкнулися руки матері,
І у свої остані хвилини
Він почув її плач.
Мій син, якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
То я, я б віддала усе лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
Якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях.
Нехай, стотисяч років пройде ще,
Щоб обійняти знов тебе.
Похожие новости.
Над Книжкою Поезій
Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить, завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі, мов спомин випливають із полиць слова вишневі. Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними
Л.М.Л.(Лучик мой любимый)
Вступление. Нет, я не смогу тихо смириться с этой правдой, доле покориться, Быть, как до тебя, небо не видя жить. Ты в каждом окне, в каждом прохожем, где-то рядом, прячешь свои лица, Здесь, рядом
I Gave You All
Rip the earth in two with your mind Seal the urge which ensues with brass wires I never meant you any harm But your tears feel warm as they fall on my forearm But
Родная Не Плачь
Нет, не так уж плохо всё у нас Есть ещё в душе надежда Я ещё увижу глубину небесных глаз Я ещё спою, как прежде Родная, не плачь Родная, не плачь Моя родная, не плачь Ты слышишь, родная,
Secrets
I wanna know about all of your secrets And all that, that you've been keeping Oh, tell me your secrets Tell me some of your secrets, your innermost thoughts Don't hold it back, let
