29 Січня
Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син,
Мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона
Й сьогодні чує його голос.
Ма, якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях,
То я, то я б усе віддав лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Остання посмішка полинула
Та застигла на його обличчі,
Життя промайнуло в
Одну мить перед очима.
Немов у дитинстві його
Торкнулися руки матері,
І у свої остані хвилини
Він почув її плач.
Мій син, якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
То я, я б віддала усе лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
Якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях.
Нехай, стотисяч років пройде ще,
Щоб обійняти знов тебе.
Похожие новости.
Don’t Ever Let Nobody Drag Your Spirit Down
You might slide You might tumble and fall by the road side Don't you ever let nobody Drag your spirit down Remember you're walkin' up to heaven Don't let nobody turn you round Walk with the
Графиня
1. Не пишите мне писем, дорогая графиня, Для сурового часа письма слишком нежны. Я и так сберегу Ваше светлое имя, Как ромашку, от пули на поле войны. Я и так сберегу Ваше светлое имя, Как
Мегаполіс
Чорний мегаполіс - утопія в горах Як комахи люди-квіти Всім поїсти, поспати Верблюди на пачках, рекламні буклети Бриті люди в мерседесах и шансону куплети Заморожені думки Тут так мало любові Відійшли в минуле добрі справедливі герої Вранішні газети
Романс
Попытки были равные нулю Себе я не желал такой вот доли Я боль свою унять тебя молю Но видимо еще не знаю боли Я боль свою унять тебя молю Но видимо еще не знаю боли И
Borders Are
Never let you go Never let you go Never let you go Never let you go Borders are the gallows Of our collective national egos Subjective, lines in sand In the water, separating everything Fear is the cause