29 Січня
Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син,
Мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона
Й сьогодні чує його голос.
Ма, якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях,
То я, то я б усе віддав лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Остання посмішка полинула
Та застигла на його обличчі,
Життя промайнуло в
Одну мить перед очима.
Немов у дитинстві його
Торкнулися руки матері,
І у свої остані хвилини
Він почув її плач.
Мій син, якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
То я, я б віддала усе лише,
Щоб обійняти знов тебе.
Якщо б вернути час назад,
Якщо б не сльози на очах,
Якщо б здолати свій страх,
Якщо б прожити знов життя,
Якщо б мій шлях не мав кінця,
Якщо б вогонь не гас в серцях.
Нехай, стотисяч років пройде ще,
Щоб обійняти знов тебе.
Похожие новости.
Познакомься С Моей Мамой
Моя мама пришла с работы неожиданно рано вдруг И увидела как неправильно коротали мы свой досуг Обо всём она догадалась по румяным моим щекам И к тому же из-под кровати вылезала твоя нога Чтоб
Sieg Heil!
В небі майорить прапор країни, Сплямований жидівською рукою, Відродження нації - історичний обов’язок, Виправдання перебування на цьому світі. Нас годували гуманізмом, Інтернаціоналізмом, комунізмом. Допустивши дурню, розірвавши тканину буття, І в руках спалахнула нить старого життя! Судити сион за
Мы Все
Мы все, приходим в мир по Божьей воле для Любви И сделав шаг, вот мы уже в начале долгого пути. И с детских лет, глаза подняв мы получить хотим ответ Куда
Ой, На Мор
Ой, на морі, на Чорному Бавиться хвиля човником, Небо лоскоче вітрилами - Ніжними білими крилами. В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." Ой на кручі
Певец У Микрофона
Я весь в свету, доступен всем глазам, Я приступил к привычной процедуре - Я к микрофону встал, как к образам... Нет-нет, сегодня точно - к амбразуре. И микрофону я не
