Доля

До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я.
Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я.
А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»
Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо - та не я.

А я не знала, того не знала.
Як буде, так і буде – все одно.
А я кохала, і вишивала
Сльозами мрії долі полотно.

Тебе шукала всюди. Казали добрі люди: «Він не твій».
Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».
Але вона розлюбить, вона тебе погубить - зрозумій.
Твоя душа заплаче – моя душа пробачить, милий мій.

(х2)
А я не знала, того не знала.
Як буде, так і буде – все одно.
А я кохала, і вишивала
Сльозами мрії долі полотно.

Похожие новости.

Небо блакитне і проміні сонця Грають для нас на струнах життя, Ріки бурлять і дерева шумлять, Навіть прилетіли птахи з небуття. Що принесли нам птахи з небуття? Пісню яку співають ріки й дерева? Де моя мова,

HEY, SHOW ME SHOW ME WHAT YOU’VE GOT DON’T WASTE MY TIME WITH ANYTHING YOU’RE NOT HEY, GIVE ME GIVE SOMETHING REAL I’M NOT QUITE CERTAIN ABOUT WHAT I FEEL I CAN’T TAKE IT ANYMORE YOU’VE LIED TOO MANY

I Кінець сеансу - розплилися титри Роздуплилися вітри на виході з кіно Опади істотні, ми йдемо у жовтні Дідусі на дворі грають в доміно Кожному по щастю, іноді по сенсу Іноді по пиці, але це форс-мажор Від

J'ai plong? mes doigts dans la terre Enlac? mon c?ur aux veines du grand c?dre Bouche de schiste,c?ur de basalte Je dirai la lave, je tairai les cendres Je laisserai la vie se faire Je

І Як тебе до війська проводжала Вдень не їла, уночі не спала. Ти приїхав наніц окосілий, Ще й питаєш, чи не розлюбила, Бо в бінокля ти побачив звідти, Як Іван мені приносив квіти, А Микола цілував ми