Доля

До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я.
Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я.
А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»
Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо - та не я.

А я не знала, того не знала.
Як буде, так і буде – все одно.
А я кохала, і вишивала
Сльозами мрії долі полотно.

Тебе шукала всюди. Казали добрі люди: «Він не твій».
Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».
Але вона розлюбить, вона тебе погубить - зрозумій.
Твоя душа заплаче – моя душа пробачить, милий мій.

(х2)
А я не знала, того не знала.
Як буде, так і буде – все одно.
А я кохала, і вишивала
Сльозами мрії долі полотно.

Похожие новости.

Жовте сонце яскраво нам світить над містом, Я тобі подарую сріблясте намисто, Я блукаю там, де люди, я шукаю де сісти, Я не розмовляю з тобою навмисно. Тихий вітер ледь торкає зелені крони, На даху

Turn and turn again Turn and turn again I shake And stare the sun Till my eyes burn I shake At the mothers Brutal vermin I shake And stare At the watery moon With the same desire As the sober Philistine And I

I feel dizzy all laid back and I'm too blind to see What's going on outside my lonely window I'm turning on the TV screen watch the news for a while Then I

Тают, от печали реки тают, Ничего не зная, тают, Молчат, молчат минуты! Что-то, как бриллиантовые стрелы Попадает в моё сердце, Стоят, стоят минуты! Небо - ценой печали! Кто же? Кто же это, я не знаю... Знаю... Нежный, ласковый зверь

Этот мир не может жить без чудес И поверить в себя сложнее, чем в сказку Мы - герои неоконченных пьес И лица свои скрываем под маской. Пусть свет фонарей как звёздный свет В сердце твоём