Пошла Вон

Мое имя могло бы звучать иначе:
Мелодичней, чем в этих устах жестоких.
Ты сказала, что нужен романтик-мальчик,
Но и дядя чтоб твердо стоял на почве.
На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь:
Днем – моя ты, его ты – в субботу ночью.
Не звони мне, не то ты опять заплачешь.
Почему, ты мне ответь, ты моя всего на треть?
И доколе мне в огне гореть?

Приспів:
Пошла вон. Да, я сошел с ума.
Вон. Ты все решишь сама.
Имени моего лихом не вспоминай.
Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман.
Вон. Верь в свой самообман.
Только имени моего лихом не вспоминай.
У него тебя не отниму я.

Мне не больно. Ведь ты мне хранила верность
В эпизодах, дозволенных нам судьбой.
В треугольник закованы мы были как в крепость.
Почему, ты мне ответь, ты была всего на треть?
И доколе мне в огне гореть?

Приспів (2)

Похожие новости.

А ти, зозулько рябенькая, Чого ти маленькая? Ой, умер батько, вмерла мати, Не було кому годувати. Мене пташечки годували, Мені їстоньки не давали. Давали їсти по-трошечку, Вигодували як пташечку. А самі їли, ще й велися, Бодай вони подавилися. А ти,

І степ востаннє над рікою Ординець міряв головою... Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі, Переплелися іскри з кров’ю, І знову криком Придніпров’я Прошив у жасі людолов. Та біснувалась криця знов, Шипіла кров, шипіла піна. Козак вимощував долину Чужинським

[Chorus:] Do you think of me the way I think about you And all the times you say the words 'I love you' But you treat me like anything When you should treat me

Твій голос Знайде мене завжди Твій голос Невидимі сліди Я знаю так хочеш тільки ти Я бачу Такий чудовий світ Я бачу Як тане вишні цвіт Я знаю так можеш тільки ти Приспів: Я відчуваю тебе Такою такою такою Я називаю тебе Весною весною

Well you don't like, don't like the way I walk And you don't like, don't like the way I talk You criticize about me endlessly Logic defies how you get stuck with me And