Как-нибудь
Кругом голова, фонари горят,
Улица пуста, дождь по мостовой...
Мне бы оборвать лист календаря,
В очереди встать за другой судьбой.
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь,
Долгожданный встречая рассвет,
Закуси на мгновенье губу
От обиды за то, что попала не в цвет,
От того, что гривастый табун
Кроме снов, ничего не принес,
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь...
Не стыдись своих слез, не стыдись.
Бар давно закрыт, у его дверей
Тень мою трамвай задавил,
Ветер вены вскрыл небу в сентябре...
Чуть солоноват вкус любви.
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь
У раскрытого настежь окна
Посмотреть в облака не забудь:
Где-то там в кучевых вдруг порвется струна,
И упрямая челка на грудь
Упадет, прикоснувшись к душе...
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь
Без меня хорошей, без меня.
Спит ночлежный дом с надписью "Отель",
Милиционер смотрит вслед,
В теплом доме том холодна постель,
Холодна постель, счастья нет...
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь,
Разговаривая ни о чем,
На два шага левее чуть-чуть
Отойди и чужое увидишь плечо.
Прошлой жизни вернуть ворожбу
Никому никогда не дано...
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь
Всем нам быть суждено, суждено.
Прошлой жизни вернуть ворожбу
Никому никогда не дано
Как-нибудь, где-нибудь, с кем-нибудь
Всем нам быть суждено, суждено
Похожие новости.
Василькова Повінь
Як пахне степ! - і гірко і медово, Лежить в обіймах дивної краси. Мої надії - зорі світанкові Упали в трави краплями роси. Приспів: Середина літа... В васильковій повені, Сонцем-медом поєні, ген степи пливуть. Ой, тієї повені
Колись
Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!
Captain America
Captain America is that you Flying down the highway In your red white and blue You remind me of the days In that infamous war When we weren't quite sure What we were fighting for I see
Іржава Карма
Засвічувались вікна У сутінках безглуздям Місто наче дим Тануло у склянці І на обличчі Прокаженого Будди Проростала трава Назустріч світанку Вештались по світу Й тремтіли під снігом Сумніви й сни Обгорілими крилами Лишаючи нетрі Роз’їдені кризою Похмеляючись Весняною зливою Вигорали вени В присмерку кульгали Світом намальованим Хриплії пророки Понад домовиною Тінями
Пчела
Моя иллюзия-пелена Даёт миру странные песни. Моя иллюзия голодна И нас свяжет клювами вместе. Шизокрылы наступают. Ла-ла-ла-ла-ла-ла Я напеваю. Припев: Дуйте в трубы, рвите губы, Мы забьём на рассветы. Я пчела из белой пудры, И меня рядом нету. Моя иллюзия,как метла, Она сдвинет
