Дотик

Душа моя у вирі снів
Вуста мовчать немає слів
Не можу більше я без тебе
Я хочу знов торкнутись неба

Цей світ без світла лиш печаль
А дощ паде вселяє жаль
Набридла музика без звуку
Яку втомились грати руки

І ось я вирвався з тенет
Торкнувся неба як тебе
Закрив крилом безмежний світ
Тепер ми вдвох та лиш на мить

Приспів:
Не взмозі жити я без тебе
Я хочу знов літати в небо
І дотик вуст твоїх відчути
Тебе до себе пригорнути

Похожие новости.

Фанаты классики, что курят косяки Суда секите, для вас сеем позитив Фанаты бонга, прокричите громко Здесь Адик и ГидроПонка, Адик и ГидроПонка Ты, ты, ты, ты, ты не спроста сюда пришел Дым заполняет зал, дым

С привычной легкостью наперевес Я включаюсь в общий процесс. Запрещающие знаки летят долой: Осторожно, это я начинаю свой Немереный путь, Непреднамеренный путь. Навстречу препятствия, Рождается лес, Все идут по кругу, Каждый чувствует вес, Инспектор по движению — Странный такой: Обеспокоен, как я Направлю

Я часто згадую село, де ми жили: Широку вулицю і мальви коло хати, Тут битим шляхом йшли запряжені воли, І я малим тоді хотів чумакувати. Приспів: Я тут проріс, як жовтий сонях, із землі, Навчився мріяти,

Якщо тільки ти хочеш, я віддам Все тобі як і судилось Богом нам. Якщо тільки ти хочеш, то поклич Я прийду до тебе і зігрію ніч. Якщо тільки ти хочеш, поверни Наші ночі, наші мрії,

Я не знаю как начать письмо к тебе. Столько на душе, а слов не нахожу. Минул незаметно целый год И с тобой наверное другой, Но ведь я ответа не прошу. Самая обычная история. Маленький роман на