Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Утро

Я проснусь этим утром. Я нарисую желтое солнце. Вчерашнее смутно, Но мы туда уже не вернемся. Не считая минуты, Я нарисую под облаками Все, что будет с нами. В старом лифте так тесно! Я нарисую авто у подъезда. Кафе

Best Of Me

So many years gone, still I remember How did I ever let my heart believe in one who never gave enough to me And so many years gone, love that was so wrong I

TV & Me

Gunned down in a fight It was a bloody pleasure Though I couldn't walk I'm not dead I smell the pavement At the end there's a light And so pretty women Though I couldn't see I'm not

Ніч Одна

Ніч, тьма теменна, Поклич, мати, мене, Поклич, В мене безліч імен та облич. Річ розпливається. Річкою зайвих речей Струменіє з очей Навсібіч Ніч. І безсоння. Закінчено сонячні Ввічливі світло і світ. Ми віч-на-віч. Не спимо, не співаємо, Не пишемо. Запозичена нам Ніч одна. Ніч одна І наша,

Подруга

В моем подъезде меняют крышу Моя подруга меня не слышит Она тихонько конспекты пишет Не понимает что небо выше Немного больно, немного странно Но почему-то на сердце рана Но будет поздно, прийдут морозы И будет свадьба, и