Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Звезды

Мне этот бой не забыть нипочем,- Смертью пропитан воздух. А с небосклона бесшумным дождем Падали звезды. А с небосклона бесшумным дождем Падали звезды. Вот снова упала, и я загадал

Men In This Town

Is there a prince in this fable For a small town girl like me? The good ones are gone or not able... and Matt Damon's not meant for me Damon's not meant for me

Я Не Вернусь

Я не буду всю ночь тосковать у окна Я давно не боюсь оставаться одна По крупице любовь собирать не хочу За тобою во след больше не полечу, Я не буду сто лет убиваться опять. И

Мак Цвіте (Частина I)

Степами турки і татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля - Навкруг пожари, як петля, Й петлю розкручую ординець: Він одшукав живий гостинець - Дівча біжить босоніж в бір. Її він схопить у

Кайрос

В час наповнений змістом, я виходжу за місто, І розфарбоване листя під ноги летить. Хочеться жити за містом, хочеться жити зі змістом І на мольберті на чистім листки фарбувать. І позабувши все чисто в