Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

На Самой Южной Ривьере

Скоро сорок, Но хожу, как прежде, я В черный выход, через задний двор. Если в жизни Счастья с горем поровну - Значит, чемодан удачи Мной давно уже оплачен. Значит, скоро дело будет так: ПРИПЕВ: На самой южной Ривьере, Где

E’ Soffocamento

Inizia il giorno e Siamo ancora io te Ci eravamo staccati un po' sembrava mezz'ora Invece ? stata una notte Di gambe intrecciate Di baci e di posizioni diverse Provate e riuscite? Ho la vaga impressione che sta durando

Дзвони

Битим шляхом стелиться туман, З півночі холодний вітер мчить, На порозі хати чоловік стоїть, Він заплющив очі та душа не спить. На руках сліди минулих днів, На обличчі втомлена печаль, Аж навколо вітер на хвилину стих І

Полька

Вада-пай. Вих! Вада-пай. Вих! Вада Бада, Бада Вада, Вада-пай. Вих! (2) Вада Бада, да-пай. Бада Вада, да-пай. Вада Бада, Бада Вада, да, да-пай Вада Бада, да-пай. Бада Вада, да-пай. Вада Бада, Бада

Ashamed

Do you know what its like, Not to know what is wrong or what's right, I've been throwing away, The efforts I've made to leave this all behind, Don't feel sorry for me, I have