Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Я Больше Не Хочу Верить

Я растекаюсь как вода, Растворяюсь как тишина, Распадаюсь на куски От безмолвия и тоски. Я сливаюсь в красках дня. Я теряю сама себя И никто не видит меня... Мне не хватает твоих слов, Твоих запахов и шагов. Эти редкие

Никогда Не Поздно

Ничего не держит, нигде нас не ждут, Ты и сам не знаешь, зачем же ты тут. Никому не оставляя свои адреса, Ты поднимаешь якоря, ты снова ставишь паруса. Никогда не поздно изменить маршрут. Все путеводители

Love’s Gonna Make It Alright

Girl you had one of those days Seem like they been going around You are a long way from being where you want to be. When the world isn’t going your way Or ever

Молодая Шпана

Mне пора на покой - Я устал быть послом рок-н-ролла В неритмичной стране. Я уже не боюсь тех, кто уверен во мне. Мы танцуем на столах в субботнюю ночь, Мы старики, и мы не можем

Весна

Почорніли сніги, задзвеніли струмки, де весна. Тогорічний листок впав на жертовник землі, зігрів собою стеблину молодої трави. Співає душа, серце летить на крилах весни в неба блакить Вона прийшла до нас, щоб розтопити лід сердець, вона прийшла до нас, принесла любов. Вже прийшла весна, світла,