Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Я Колись Блукав

Я колись шукав сам не знав чого, Я колись блукав сам не знав чому, Я колись не знав що є на світі Бог І що він за нас віддав Свого сина єдиного. Господь віддав

Rocket To Stardom

It started when the neighbors saw my fancy new TV That opens up the gate outside my home And let's me let in anyone I really wanna see Keeps out all them other

Індія (архів)

Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони - Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом. Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води, Або голос, який шепоче:

I May Smoke Too Much

Once my future was shiny as the seat of my pants are today Then old Mother Luck and all her daughters started duckin' me When I finally got tired of just sittin'

Дорогим Батькам

Матусю рідна, Вам вклоняюся до ніг І кожний пальчик рук натомлених цілую. Благаю в Бога Вам здоров’я, многа літ! А про розулку довгу як жалкую. Життя закинуло мене чужину, А ви чекати дома залишились. За вас