Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Эко Ладно

Заплакали собаки под забором, И хмурый дядька валенки надел, Бельё полощет тощая девчонка, В сарае поросёнок захрипел. Эко ладно, ну и пусть, Эко ладно, обойдусь. Вдали, у леса что-то колосится, Лосьоном пахнут блёклые цветы, А в клубе нынче

Вєра+Міша

Вєрка Зачєм мы повстрєчалiсь С тобою на вакзалє, Зачєм ко мнє тогда ти подошол! Мої глаза так ясно, Усе тобі сказали - "Міша" И нам с тобой Мiшаня стало хо-ро-шо! Міша Я бачив тільки очі, Вуста твої дівочі, І груди,

Blame

So I think you are a fool Hanging on my every word I'm getting ugly, So I'm ugly.. Tear me from your heart Tearing me apart. So I thought you'd disappear Being alone is what you

Дівчина Сонце

Дівчина сонце - розбиті надії, Втілення мрій не досяжне тобі. Дівчина сонце тепло дарувала, Серце забрала навіки собі. А ти називав її сонце, Вона тепло дарувала тобі. А ти називав її сонце, Бо такої краси не знайти

Падаю

Который день дождь, который день гром, Всё залило водою. Тебя рядом нет, тебя нет со мной, Осень в этом виною. Я попрошу её остаться рядышком с тобой, Рядышком с тобой. Падаю, падаю с неба дождями я, На