Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Too Late Marlene

Waking out of nowhere And I let you in Til my imagination went for a spin I seen you every night Been making out since then And still I wonder why everybody's saying That ice is

Вий, Мій Ранок

- Станеш помирать - залиш мені землю: поруч ляжу, станем слухати, як падають вогні. - Станеш посівать - залиш мені зерна: х в долоні заховаю я, та доглядятиму ростки. Приспів: Вий,

Фенечка

Темнота, как вор, Ни о чем не спросит. Не пришла весной ты, А уж осень! Ты молчишь, гадаешь, Пальчики ломая, Обману тебя ли, молодая. Расскажи, нашепчи — буду слушать Всё забери, но не душу. О-о-о-ай-я, Феня-Фенечка, Пьяный хмель-лебеда в ночь

I Have Been Lonely

You told me I'd regret it On the day I left you I had the nerve to laugh As I walked away Well, its been six months And eighteen days Feelin' nothin' but This empty pain And

ТіК