Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Die Toten Hosen — Sascha… Ein Aufrechter Deutscher

Der Sascha, der ist arbeitslos, was macht er ohne Arbeit blo?? Er schneidet sich die Haare ab und pinkelt auf ein Judengrab. Zigeunerschnitzel, das schmeckt gut, auf Sintis hat er eine Wut, er isst so gern

Свеча

В моем окне горит свеча Такая яркая она Сейчас уйдешь ты и во след Мне снова бросишь слово «Нет». А где-то там за далью дней Я вновь пойду опять за

Consentement

Je veux du "Vous" Parce-qu'entre nous, c'est lentement C'est lent Le songe est doux Immensit? des sentiments A perdre haleine Le "Vous" me sied, le v?tre est pleine Ap?tre, j'aime Quand le "Vous" me fait un enfant Je veux

Одинокий Вечер

Одинокий вечер без тебя, Тебя нет со мной, скучаю я… Пустует наш столик на двоих, Догорают свечи, я одна… А по тёмным улицам гуляет дождь! Фонарей далёких мерцает свет!!! Ты сегодня уже наверно не придёшь… Тебя нет

Два Кольца

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Ну, что же, мой родной, тебя уж нет со мной И все мое добро, все злато-серебро Под крышкою резной заветного ларца: Два тонких золотых кольца. Два лица, на фото два