Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Отпускаю

Вечерний Арбат грустно встречает осень И мы возле, совсем замерзли Что будет после, мы понимаем оба Так мало и так долго довольно Так больно слушать эту тишину Ты просто молчишь, а я чего-то жду, А между

Rolling In The Deep

There's a fire starting in my heart Reaching a fever pitch, and it's bringing me out the dark Finally I can see you crystal clear Go ahead and sell me out and I'll

Зима

Зима, зима, зима, на вікнах іній. На серці радість, радість моя і печаль. Зробилися ми єдиним цілим, Та розминулися шляхи, на жаль. Буває знаю, вірю я так сталось, Що ми не поруч, разом нас нема. І

Be Here Now

Remember, Now, Be Here Now As it's not like it was before. The past, was, Be Here Now As it's not like it was before - it was Why try to live a life, that

Song for the Fireflies

After all the lights had died Out behind the palasades park Fireflies remembered to do Exactly what they were supposed to And memories were like coins that tumbled Somersaulting through the deep Down every well we