Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

I’ve Done It All

Did you ever steal a quarter when you was 10 years old? Ever wear a brogan with a hole in the sole? Did you ever ride a freight train while runnin' from

Звездочет

Небо усеяно звёздами яркими, Калейдоскоп из небесных светил, Взор устремляет с неистовой жадностью, В карту небес ночной господин. Ночь напролёт наблюдает он с трепетом, Каждую знает и помнит в лицо, Их называет ночными принцессами, Краше всех женщин

The Living Years

Every generation, blames the one before And all of their frustrations, come beating on your door I know that I'm a prisoner to all my father held so dear I know that I'm

Гимн Анахорету (Кот Зимы)

Кот зимы на мягких лапах Тихо ходит

Why Wait

Put your trust in me I won't let you down Don't delay the things That you want right now Why wait for later? Hey I don't you want some action I'm not a waiterI like to