Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Она

Раскачало жизнь мою И у счастья на краю Потеряла я тебя, потеряла. Мне казалось в час ночной Не отдам тебя другой. Отдала, мне так судьба нагадала. Шторы черных облаков Упадут над нами слов, Тот, кого я так люблю,

Hold On Me

I can hold my tongue for years, I don't mind For in the night time silent I recite thousands of poems about you Until one of them comes true I can hold my

You Can’t Win

If you go They'll say your following If you don't Then your too good for them If you smile You must be ignorant If you don't Whats your problem? If you're down So ungrateful And if you're happy Why so selfish? And

Not Guilty

Not guilty For getting in your way While you're trying to steal the day Not guilty And I'm not here for the rest I'm not trying to steal your vest. I am not trying to be

Lady

My, oh my, baby My, oh my, how you're looking so fine And my lips can't say it In my mind these lips are all over you Sugar's sweet and I'm feeling the heat Like