Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Не Подходи

Первый куплет: Ни к чему, всё ни к чему Должна тебе я верить, почему? Ведь ты такой же как и все твои друзья Не ходи за мной! Всё напрасно, тебе что, не ясно? Не вернусь к

Империя

Империя, Империя. Империя... Щелкни пальцами, вот - так, вот - так, это делать очень просто когда делает Потап. А-ну-ка щелкни, но не прощелкай. Давай еще! Протри стекло, протри стекло! Стоп! Протри стекло. Стоп! Господин Потап и начинается хип-хоп,

Кінець Кохання

Весь день йшов дощ за вікном моїм, По вулицях мов ти один... А люди дивились в вікна, Хапали очима краплі, Ніхто із нас був не винен І сльози того не варті... Крізь сльози бачу як тремтять

Rising Sun

On the street of villains taken for a ride You can have the devil as a guide Crippled by the boundaries, programmed into guilt Til your nervous system starts to tilt In a room

Baby Don’t Run Away

Baby don't run away from me Baby don't go Baby I'm always thinking of you Baby don't run away from my love You brought me everything I've wanted Lady don't go How could I ever live