Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Загладь Вину Свою

Загладь вину свою каленым утюгом Вернись мадонной или розовым младенцем Я утолю твои слеза махровым мягким полотенцем И нам как прежде будет весело вдвоем Ты можешь звать меня подонком и лжецом Но ради Бога не

You Make It Look So Easy

I got a hard head, I get that from my dad And I can overreact maybe just a tad I put up walls to show the world I'm tough When i don't get

Wake Up

Wake up, don't just lay there like cold granite stone Wake up, we're too close to be alone Wake up and please darling, hold me if you would Don't just lay there like

Песня О Звёздах

Мне этот бой не забыть нипочем,- Смертью пропитан воздух. А с небосклона бесшумным дождем Падали звезды. А с небосклона бесшумным дождем Падали звезды. Вот снова упала, и я

Зима (разом з Юрієм Гнатковскі)

А все пухке і білесеньке взимку, Коли сніг замете навкруги. Цей час для санчат, сніжок і забав, Кожен з нас цього весь рік чекав! Сніг лапатий так мило кружляє В товаристві зелених ялин. Навіть сонця круг,