Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Осень

отпустить тебя очень не легко даже если только год будешь далеко Буду я скучать, буду слезы лить Знаю я тебя не смогу забыть (х2) Осень - люблю. Осень золотая, Как не любить тебя. Помню о тебе, плохо

На Губах Кусочки Льда

Я знаю что происходит Когда лабиринтами комнат Вчерашний день уходит в темноту Опять ничего не случилось Пока во мне тихо стучится Одно ледяное сердце: тук, тук, тук... На губах кусочки льда Просто вода На губах кусочки льда На губах

Паперове Кохання

Ти, це просто ти Ти хочеш тільки як вони Я, це просто я Я так не хочу як вона Приспів: Паперове кохання - То є законів любові незнання Підчепили її як заразу Так скажи, чому ми разом? Вони, завжди

Слова

Наша жизнь проходит в поисках прекрасного, Не бойся, ведь в моей любви нет ничего опасного. Не хочется слова говорить напрасные, Осенний день шепчет нам, что ми такие разные. Приспів: Ми молчим и снова нас закружила

Станция Таганская

Станция "Таганская", доля арестанcкая, Белая акация на дворе цветёт... Станция "Таганская", стрижка уркаганская, Маня, "Облигация" денег не берёт. Станция "Таганская", сладкое шампанское, Светит на Москва-реке вольный ресторан. Много не закладывай, много не загадывай, Припасай чинарики до поры