Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

You Don’t Understand Me

You came a long way you didn't know my name girl You thought that I was just a gigolo And you told all your friends that I was strange and weird But that's

Червончики

Я возвращался очень поздней лунной ночью, Бродяга - ветер фонари вокруг качал. И чтобы путь мой был еще чуть-чуть короче, Я эту песню звездам напевал: ПРИПЕВ: Эх, червончики, мои червончики! Ах милые, хорошие мои! Вы мне верные

She Don’t Like The Lights

Verse 1: She like it dark when I get on her She want them lights off when I take her She said she like the secrecy But she just afraid of that thing on

Вишнёвый Ветер

Между небом и землей строит ветер замок свой Из вишнёвого огня, для меня и для тебя В нем неоновый закат прячет свой тленный взгляд По лезвию мечты для меня танцуешь ты Я бы не

Непорозуміння

I Реперів нема, є королі хіп-хопу Почати все із того, що всіх послати в жопу Грандіозне его, великі плани Диви, про що читають маленькі растамани Домоткані Емінеми вигадують проблеми Бо дуже довго міряти про власні ідеали І