Над Книжкою Поезій

Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить, завинених в газету.

Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.

Зникають речі, розвіваютьсься довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.

Похожие новости.

Два Cонця

Ти пообписував вночі мої стіни, зафарбував мої вікна, Викрав білизну, повирізував з ковдри щось зовсім схоже на числа - Зовсім не смішно... Хотів залякати? Знаєш, в тебе вже вийшло. Я вже не можу без

Red Money

Oh, can you feel it in the way That a man is not a man? Can you see it in the sky That the landscape is too high? Like a nervous disease And it's been

Мне Нужен Бит

Давай, маэстро, врубай ретро Баста здесь Это бит контрабанда чисто для своих Всем городам, всем берегам Этот бит вместо гангстеров в Крайслеры Эй, маэстро, врубай ретро Теперь это модно Наведем кипишь мы, сам увидишь ты Об этом в

New Killer Star

See the great white scar Over Battery Park Then a flare glides over But I won't look at that scar Oh, my nuclear baby Oh, my idiot trance All my idiot questions Let's face the music and

Москвичка

1. Неровность вычурная крыш течет за горизонт. Семнадцатый квартал. Париж. Чуть вздрагивает зонт. И женщина французская, серьезна и мила, Спешит сквозь утро тусклое, должно быть проспала. И тем, кто встретится с ней улочкою узкою, Не