Аби Тільки

Я розкидаю зло, наче попіл,
А ти благаєш: "Досить!",
Ось так втрачаємо кохання,
Набуваємо непотрібний досвід –
Цікаві досліди над власними мозком.
Собі здаюся крутим,
Тобі здаюся відморозком.
З тобою, як у бою,
Вирішив бити першим.
Тепер знаю, що був неправий,
Але кому від того легше?..
Болючі спогади, як гади,
Їх не вирвеш із корінням,
Однак порізи на серці
Сприяють прозрінню...

Приспів:
Я гонор свій заховаю глибоко,
Сиджу на лаві, чекаю вибуху,
Готовий зносити недоліки і вибрики,
З тобою бути аби тільки, аби тільки...

І раптом зрозумів,
Що моє життя без тебе марне.
Воно не має принад,
Втрачає всі яскраві фарби,
Дав би собі по пиці боляче
За ті всі твої образи,
За неуважність свою, за злість,
За необережні фрази.
Жодного разу не зміг себе
Призупинити вчасно,
Постійно щось тупо дратувало,
Заносило занадто часто.
Тепер лишився один –
Блазень, бовдур, дурень...
Ну і навіщо це мені?..
Про що я думав?..

Приспів

Життя нас пообтерло,
Побило, підправило,
Пояснило свої закони,
Встановило дещо абсурдні правила,
Трошки побавило, трошки потішило,
Колись ми були такими,
Тепер стали зовсім іншими,
Ну, аби не гіршими! Ти, знай,
Усе й не так вже погано,
Колись минуться образи,
Загояться болючі рани.
Я стану кращим, я захищатиму
Тебе від нещасть і невдач,
Ти тільки повір,
Ти тільки пробач!..

Приспів

Похожие новости.

Милий Милий

Милий, милий, де мій дім? Я так втомилась, але справа не в тім... Ніч марнує тіло, Ламає крила, Лишає душу в самоті... Я ловила подих твій, Я йшла за ним, допоки мала сили Ти казав: не смій, Та

Der Auftrag

Nur noch Sekunden bis zum Ernstfall, niemand gibt hier ein Warnsignal. Rein mechanisch der Ladevorgang. Nur ein kleiner Punkt im Zielfernrohr, der sich hin und her bewegt, und ein Fadenkreuz, das ihm lautlos folgt, als w?re

Saving Us

Why do we sit around and break each other's hearts tonight? Why do we dance around the issues 'till the morning light? When we sit and talk and tear each other's lives

Пульс

Цей зовнішній світ лякає ненавистю Тут серце у кожного заповнене заздрістю Бажання блокують нав’язані цінності Не можу відчути своєї повноцінності Рахую кожен подих, у грудях асфіксія Все більш розумію що довкола лиш фікція Тривіальна реальність, минуле

Последний Трек

Очнись! Все закончилось! Дыши глубже! Может воды нужно? Закури...Успокойся... Если что- извини... Представь, что это приснилось... Да, твое сердце как и мое колотилось- Это правда! В этом сюжете была коварная интрига... Ну как тебе книга? Нет, тихо... Слова уже