Аби Тільки
Я розкидаю зло, наче попіл,
А ти благаєш: "Досить!",
Ось так втрачаємо кохання,
Набуваємо непотрібний досвід –
Цікаві досліди над власними мозком.
Собі здаюся крутим,
Тобі здаюся відморозком.
З тобою, як у бою,
Вирішив бити першим.
Тепер знаю, що був неправий,
Але кому від того легше?..
Болючі спогади, як гади,
Їх не вирвеш із корінням,
Однак порізи на серці
Сприяють прозрінню...
Приспів:
Я гонор свій заховаю глибоко,
Сиджу на лаві, чекаю вибуху,
Готовий зносити недоліки і вибрики,
З тобою бути аби тільки, аби тільки...
І раптом зрозумів,
Що моє життя без тебе марне.
Воно не має принад,
Втрачає всі яскраві фарби,
Дав би собі по пиці боляче
За ті всі твої образи,
За неуважність свою, за злість,
За необережні фрази.
Жодного разу не зміг себе
Призупинити вчасно,
Постійно щось тупо дратувало,
Заносило занадто часто.
Тепер лишився один –
Блазень, бовдур, дурень...
Ну і навіщо це мені?..
Про що я думав?..
Приспів
Життя нас пообтерло,
Побило, підправило,
Пояснило свої закони,
Встановило дещо абсурдні правила,
Трошки побавило, трошки потішило,
Колись ми були такими,
Тепер стали зовсім іншими,
Ну, аби не гіршими! Ти, знай,
Усе й не так вже погано,
Колись минуться образи,
Загояться болючі рани.
Я стану кращим, я захищатиму
Тебе від нещасть і невдач,
Ти тільки повір,
Ти тільки пробач!..
Приспів
Похожие новости.
Сказка О Песочных Часах
Джин: Вьюга песка поднимается ввысь Она настигнет тебя, так что ты берегись Я песочный человек, я родился в песке Мы живем только век и растворимся в голове. В вашем мозгу поглощая у вас грязь Все ваши
Новогодняя Песня
Искрится солнце в каждой снежинке Ветер музыку играет Так поют о чем-то льдинки, Что сердце замирает Стал весь мир волшебной сказкой Нет тревог и нет забот Больше не грусти напрасно Новый, новый год В Новый Год Ты спрячешь свое
Сдавайся Мне
1. Сумерки, последний день Америки, Её душа с его душой не встретились, Хороший фильм, но только дождик не похож на шторм. А дальше камера съежает на… ну, вообщем-то все замерли, И ей везёт, из прошлого
Рідний Краю, Пробач
Україно моя - Бiль у серцi пекучий i вiчний. Пригадав я твої У вiнку весняному сади, Журнiсть верб над ставком, За селом яворiв срiбнi свiчi I стежки, по яких я колись У дитинствi ходив. Приспiв: Рiдний краю, пробач, Що тебе
Жены
Жены Болтают Много Чужие жены Кольца Кидают Тают А я не сплю С ними Нельзя