Аби Тільки

Я розкидаю зло, наче попіл,
А ти благаєш: "Досить!",
Ось так втрачаємо кохання,
Набуваємо непотрібний досвід –
Цікаві досліди над власними мозком.
Собі здаюся крутим,
Тобі здаюся відморозком.
З тобою, як у бою,
Вирішив бити першим.
Тепер знаю, що був неправий,
Але кому від того легше?..
Болючі спогади, як гади,
Їх не вирвеш із корінням,
Однак порізи на серці
Сприяють прозрінню...

Приспів:
Я гонор свій заховаю глибоко,
Сиджу на лаві, чекаю вибуху,
Готовий зносити недоліки і вибрики,
З тобою бути аби тільки, аби тільки...

І раптом зрозумів,
Що моє життя без тебе марне.
Воно не має принад,
Втрачає всі яскраві фарби,
Дав би собі по пиці боляче
За ті всі твої образи,
За неуважність свою, за злість,
За необережні фрази.
Жодного разу не зміг себе
Призупинити вчасно,
Постійно щось тупо дратувало,
Заносило занадто часто.
Тепер лишився один –
Блазень, бовдур, дурень...
Ну і навіщо це мені?..
Про що я думав?..

Приспів

Життя нас пообтерло,
Побило, підправило,
Пояснило свої закони,
Встановило дещо абсурдні правила,
Трошки побавило, трошки потішило,
Колись ми були такими,
Тепер стали зовсім іншими,
Ну, аби не гіршими! Ти, знай,
Усе й не так вже погано,
Колись минуться образи,
Загояться болючі рани.
Я стану кращим, я захищатиму
Тебе від нещасть і невдач,
Ти тільки повір,
Ти тільки пробач!..

Приспів

Похожие новости.

Казка Про Світ

I Ти хочеш почути, що не дійшло до вас. Ти захотів побачити хто постраждав від нас. Я зараз розповім тобі про це і про те, Я розповім тобі про те, що не почуєш ніде. Навколо

Не Стій Під Вікном

1 Вечір тихо на землю упав, Засвітив зірницями. Ти забув, як мені обіцяв Бути вірним і ніжним лицарем. Ти згадай, що мені говорив, Звав ти "наймилішою". Ой, навіщо ти серце дурив? Ти ж, мій милий, ходив до іншої! Приспів: Не

I Miss You

[I know if you could hear me you would Say there are always two sides of a story You're so right, I found out I can't live without you] Love was never easy, But leaving

Колискова Для Назара

Подушка - це вхід в потаємні печери, А ковдра - завіса від світу. Як тільки заснеш, то полинеш приємно В країну незвіданих істин. Усе тут як справжнє і ти тут як справжній, Усього торкаєшся, все

Жертва

Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи