Аби Тільки

Я розкидаю зло, наче попіл,
А ти благаєш: "Досить!",
Ось так втрачаємо кохання,
Набуваємо непотрібний досвід –
Цікаві досліди над власними мозком.
Собі здаюся крутим,
Тобі здаюся відморозком.
З тобою, як у бою,
Вирішив бити першим.
Тепер знаю, що був неправий,
Але кому від того легше?..
Болючі спогади, як гади,
Їх не вирвеш із корінням,
Однак порізи на серці
Сприяють прозрінню...

Приспів:
Я гонор свій заховаю глибоко,
Сиджу на лаві, чекаю вибуху,
Готовий зносити недоліки і вибрики,
З тобою бути аби тільки, аби тільки...

І раптом зрозумів,
Що моє життя без тебе марне.
Воно не має принад,
Втрачає всі яскраві фарби,
Дав би собі по пиці боляче
За ті всі твої образи,
За неуважність свою, за злість,
За необережні фрази.
Жодного разу не зміг себе
Призупинити вчасно,
Постійно щось тупо дратувало,
Заносило занадто часто.
Тепер лишився один –
Блазень, бовдур, дурень...
Ну і навіщо це мені?..
Про що я думав?..

Приспів

Життя нас пообтерло,
Побило, підправило,
Пояснило свої закони,
Встановило дещо абсурдні правила,
Трошки побавило, трошки потішило,
Колись ми були такими,
Тепер стали зовсім іншими,
Ну, аби не гіршими! Ти, знай,
Усе й не так вже погано,
Колись минуться образи,
Загояться болючі рани.
Я стану кращим, я захищатиму
Тебе від нещасть і невдач,
Ти тільки повір,
Ти тільки пробач!..

Приспів

Похожие новости.

Родная Не Плачь

Нет, не так уж плохо всё у нас Есть ещё в душе надежда Я ещё увижу глубину небесных глаз Я ещё спою, как прежде Родная, не плачь Родная, не плачь Моя родная, не плачь Ты слышишь, родная,

Індійське Кіно

Зірка місяць обіймала, у країну дивну гукала. Любаси не помічали, як у човні пливе швидко час Небесних чар у полоні, мінливої її любові Закоханий до нестями Мольфар вірші для неї складав. Як Мітхун Чакраборті,

Diva Prima Donna

A l'Opera quand la diva Joue un role d'amoureuse Malheureuse ou heureuse Elle a toujours vingt ans Eternellement Le maestro conduit prima donna L`orchestre et les guitars suivent, prima donna Comme on suit une femme Et le public

Журавл

Пливе човен вранці повен та й від рідної землі, Хвилі моря, сльози горя, як тужливі журавлі, Що над нами пролітають до чужинських берегів, Чи повернуться не знаю і про це гіркий їх спів. Приспів: Журавлі,

Я Не Бачу Кольорових Снів

Спить небо я нічого не бачу На блакитному фоні і нічого не чую Та якщо подумати то нема що втрачати На ранок все накриється я знову занудьгую Всі живемо у світі якого не знаємо І