Веселе Такс

В місті ніч, під страхом всі
А ми в веселому таксі
За його чарівним склом
Все як на долоні
Вітер холодний хитав ліхтарі
Листя осіннє кружляло в горі
Класичний пори фрагмент
А в салоні - Ташкент

Шофер веселий і ми раді з ним
Всі стопудово попали під дим
Їдемо з тобою, ми з тобою
Нас шлях не трафить хоч вкричи в Рим
Посигналь трубою

Приспів:
Як в моїднім мистецтві дорога - фуфло
А наш шофер веселий керує і нам повезло
Бо ми летимо
Поруч небо і зорі, під капотом луна
І в той час дах зриває від сміху могутня волна
І вже неба нема
Знову ліхтар легко-джазово хрипить
Голосом Армстронга

Йде незграбно п’яний пан
Певно випав на стакан
Пара з рота, в серці - зло
Дєвушкі розвели
Гей, гей, не сумуй, до таксі підійди
Голову всунь - від душі хапани
Як важиш - нема проблєм,
Буде в тебе гарєм
Шофер веселий підкине тебе
Де за ціни доступні зроблять сестри любе
То в сторону вокзалу
До вокзалу

Нас шлях не трафить хоч вкринчи в Рим
Не гони, а зможеш - їдь помалу

Приспів

Швидко час своє накрав
Ранок ніч відкоркував
Дурака, брат, виключай
На коня всім нам наливай
(А дурака, браток, виключай)
Криша від’їжджає
(А дурака, браток, виключай)
Гімн державний грає
(А дурака, браток, виключай)
Тсс, ранок наступає...

Похожие новости.

Северная Лень

Точный прогноз обещает: Возможно, будет солнце и даже весна, Но на душе отчего-то тревожно, Может просто я верить устал. В капле дождя дрожит электрический свет, И от тебя на свете спасения нет. Северная лень, изнеженная грусть В

Забудь

Я ушла, забудь об этом, Далеко твои слова. Любовь она зимой исчезла, Весна она меня спасла. Пусть свежий ветер скроет слезы, И я забуду все о нас. В глазах мерцают наши грезы, Погаснут скоро они в раз. Припев: Забудь

Хто Сказав, Що Любові Нема?

Хто сказав, що любовi нема? Хто сказав, що вона не iснує? Та у кожного в серцi весна, I любов водограєм вирує. Приспів: Нас любов кличе в радiсний час, В час весни i в морозяний лютий, I трiпоче

Нирвана

Нирвана, нирвана, нирвана, нирвана…! Нирвана, нирвана, нирвана…! Куплет 1: Всем: кто устал скитаться между двух огней И не смог согреться; Кто, с кольцами на пальцах, открывал хоть раз Потайную дверцу, Тот найдет приют в сказочной

Ода Нашей Любви (Вдох-Выдох)

Вдох-выдох и мы опять играем в любимых. Пропадаем и тонем в нежности заливах, Не боясь и не тая этих чувств сильных. Ловим сладкие грёзы на сказочных склонах. Вдох-выдох и мы опять играем в любимых. Пропадаем