Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Бразилія

В рубрике: Тексты песен — 05.06.2012

Сонячна Бразілія, золоті піски,
Влізла анакондою в душу назавжди,
Поскакав бим мавпою до твого тепла,
Жив бим з Амазонкою, смажив кабана.

Повний мішок задоволення просто від жизні за так,
Щастям по тілу з мурашками шоб шивиливсі піджак.
Роща далека бананова запахом передай,
Образ моєї коханої кондором прилітай.

Приспів:
Там де в морі ніжно тоне довгая нога,
Хвиля лупцює по задниці,
Кока-кола, кальмари в гусятниці,
Всі діла.
Сонце гріє, ніжно гріє, цьомає тіла,
Зеленоока Бразилія,
Шоколядова іділія,
Бал-маскарад до світла.

Хочу до тебе Бразілія, хочу машину Ніссан,
Хочу порожньою пляшкою збити достиглий банан,
Чую як файною кавою ти аромат понесла,
Хочу в гостях в дикім племені пити Мартіні з горла.

Повний мішок задоволення просто від жизні за так,
Щастям по тілу з мурашками шоб шивиливсі піджак.
Роща далека бананова запахом передай,
Образ моєї коханої кондором прилітай.

Приспів

Повний мішок задоволення просто від жизні за так,
Щастям по тілу з мурашками шоб шивиливсі піджак.
Роща далека бананова запахом передай,
Образ моєї коханої кондором прилітай.

Приспів


Похожие новости.


Шлях У Лес

Шлях У Лес

Мой шлях у лес ідзе па сьцерні, Як быць далей – усё адное мне. Полем-пожняй крок зноўку праз туман, Яго крыльле – дзьверы ў сьвет нязнаны. Памкнуся ў неба, рыну ў горкі палын Стралою зь



От Звонка До Звонка

От Звонка До Звонка

От звонка до звонка я свой срок отсидел, Отмотал по таежным делянкам. Снег щипал мне лицо, ветер вальсы мне пел, Мы с судьбою играли в орлянку. Ноги раз рисовал, по пути кассу взял, Только Кланечки



Я Прошу

Я Прошу

Я прошу, хоть ненадолго, Грусть моя, ты покинь меня. Облаком, сизым облаком Ты полети к



Курам На Сміх

Курам На Сміх

Курам на сміх, впавши на сніг Мов дитина відчувати, як він тане на губах. Свої крила забруднила, А без крил у небо не пускають так. А ти фарбуєш чорним вії – для тебе це



Послесловие

Послесловие

Опустится занавес скоро, И, смолкнув, утихнет гроза. И сумрак в задумчивых шторах Закроет устало глаза. Сгустится туман суеверий, Повеет в лицо тишиной. И тихо безмолвные двери Закрою я в ночь за собой. На пыльном пороге оставлю тревоги И грусть




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.