Мама

Не називайте матерів сивокрилими, сизокосими.
Тоненька складка поміж брів - неначе стежка між покосами.
Не обвантажуйте плече торішніми сльозинами,
Бо ваша туга їх пече самотніми хвилинами.

Приспів:
Мама - задивилася у даль.
Мамо, на твоїх устах печаль?
У очах твоїх живуть гаї,
А у голосі співають дитинства солов’ї.
Ців-ців! Тихо-тихо - відганя від доні лихо.
Трохи вітру, трохи літа, щоб солодко спалось дітям.
Ців-ців! Тихо-тихо - відганя від доні лихо.
Трохи вітру, трохи літа...

Не залишайте матерів - вертайтеся з лелеками.
Дивіться мальвами з дворів - ростіть при них смереками.
Вони з ікон усе простять - і перехрестять вас з вікна.
До серця вашого свята торкнеться мамина рука.

Приспів

Не ображайте матерів - листами, де лише дванадцять слів.
Їм бійтесь словом допекти.
Не смійте зморшки їм нові ректи!

Приспів:
Ну, мамо!

Похожие новости.

Горячие Трубы

Горячие трубы обжигают мне спину, Оставляя замерзать другую половину тела В холодном и мокром подвале, Где те, в чьих руках я меня потеряли, Тысячи тонн живой биомассы Спрятали тело в бетонные каркасы, Греют меня, присевшего на

Зелене Листя

Зелене листя, білі каштани, Ой, як то сумно, як вечір стане. Зелене листя, білі каштани, Ой, як то сумно, як вечір стане. Ой, як то сумно, ой, як то журно, Любила хлопця – забути трудно. Ой,

Поліцай

Я до тебе йду, як місяць той пливу Ти ніби з нуля, ягідко моя Чути звіддаля пісню солов’я Милая моя, я маю два рубля Я від тебе душечки, як місяць той пливушечки Я тепер з

Кленовий Листочок

Я вже давно забула, як позіхало світило, Як кутало круглі плечі в пухнасту ковдру ночі... Де літо моє далеке – вранці по воду ходило, Шо в відрах срібно – рожевих ще й досі мені хлюпоче... Та все перекреслили

Ромочка

Сумочка через плечо, Серый шарф, В клетку пальто, В голове полный бред Он никого не слышит Старый парк вспомнился вдруг Она была в окружение подруг Во дворе пили вино Сидели лавочкой ниже Ромочка, Ромочка Ромочка,где твоя Анечка? Уехал далеко не виделись