Блюзова Музика

Я знову відчуваю
У своїх думках, які місяться безпосередньо в голові,
В моїх руках, яких за кількістю дві,
Бачу також у кишенях – дарма, що там дірки,
Блюзову музику, музику блюзову, ноти гидкі.

Мені байдуже, що це не схоже, може, на покликання та фах,
Чия підлога? Чи є тут дах?
Що би мені брати мої там не казали, я люблю,
Я все одно люблю... цей... як він зветься?.. блюз?

Он моя кішка бідолашна третю вже добу не їсть,
А все це через блюз, і звідти кішка має злість,
І кохана мені каже, що згодом я її згублю,
Отож я собі зароблю один назавжди блюз.

Те, що я матиму, те і губитиму, кого кохатиму, того терпітиму,
Доки терпіння свого не позбудуся, і не забуду, де саме,
Мені ніщо не вадить, життя мені не псує,
Доки блюзова музика є, блюзова музика є, у мене є.

Похожие новости.

Куда мы ломимся? Куда так хотим успеть? Продажи, этажи, брать бы выше. О чём-то личном, наверное, нужно спеть, успеть Раскрыться настежь В этом ведь наверное и есть счастье Слушать громче, говорить тише, Ну а в общем,

Lascio le mie mani scorrer piano sulla pelle tua lascio che all'arrivo dei miei sensi sarai tu ad aprire come basta poco ...."dopo troppo"... riascoltare il canto tira fuori in me.... quello che ho

Лісовий нічний шлях, наче хтось білих птах налякав, Так приходить зима і приносить вона несподівану радість чекання. Що розтануть сніги, а круті береги на весні зацвітуть, Пролісковим дощем залоскоче повітря весняне І тьмямі задзвенять

Фанково – коли все просто красиво, Фанково – і як немає фолів, Фанково – реляксувать агрессивно, Фанково – коли не треба слів. Фанково – не припиняти руху, Фанково – коли тебе несе, Фанково – а вміти

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин За окнами темно И спать тебе пора давно, В комнате на книжных полках дремлют тома, Уснули и машины и дома. Сугробы за окном, Усни скорее сладким сном, Зимние заснеженные ночи длинны, По их