Время Не Ждет
Время не ждёт,
И что-то не вышло.
Глядя в свою телефонную книжку,-
Кого-то уже сто лет не слышно,-
Здесь ставим крест,
Он уже никогда не придёт.
Время не ждёт,
И как в полуденной пробке,
Рассыпался бисер
В картонной коробке.
Она дарила нам свои феньки,
Но их уже никто не найдёт.
Только эхо в горах, как прежде, поёт.
Голосами друзей-мальчишек,
Голоса их всё тише.
Время не ждёт.
Время не ждёт,
И мы как будто бы рады,-
Травим друг друга изысканным ядом,
Вслух говорим то, что надо,
А себя оправдать - каждый повод найдёт,
Время не ждёт,
Уставшие взгляды,
В Москве - Элвин Ли,
А тебе и не надо.
Это просто погоня за теми, кто рядом.
А зачем? Никто не поймёт.
Только эхо в горах, как прежде, поёт
Голосами друзей-мальчишек,
Голоса их всё тише.
Время не ждёт.
Время не ждёт,
И не отпускает,
И снова зеркало врёт, по утрам уверяя:
Ты просто сегодня немного не в форме,
Но к обеду пройдёт.
Только эхо в горах, как прежде, поёт
Голосами друзей-мальчишек,
Голоса их всё тише...
Время не ждёт...
Только эхо в горах, как прежде, поёт.
Голосами друзей-мальчишек,
Голоса их всё тише...
Время не ждёт...
Время не ждет.
Похожие новости.
Дівчинку Убив Я
Дівчинку убив я зовсім ще невинну, Своїми поцілунками, обіймами, гулянками. Зруйнував я світле, забруднив я чисте І порушив тишу злобою кохання. (х2) Була би богиня, якби не була синя. Ви малі такі однакові, рюкзачки та нігті
Фея
Чому такий маленький янгол, як ти Закохався в сон й не хоче прокидатись, Вечірнє небо подарувало ласку: Вона, всього лиш мрія – ти сам створив цю казку Ти сам створив цю казку, ти вигадав
First Steps
Voices...... Voices...... Faces... Places...... They're here again, They're here again
Серце Мо
Місто кишить немов мурашник в темпі близькім до божевілля, тут перманентна ейфорія у час роботи та дозвілля. Очі засліплюють реклами, вуха оглушені хітами, тут неосяжні перспективи надзвичайно важні справи. Я задивлюсь у твої очі так несподівано й відверто, ти наче
Тільки Ти Моя
Коли один, тебе немає, Все навкруги барви втрачає, Блідне все без тепла твого, Й день не зігріє. Коли нема сміху твого, Світ завмирає без нього, Й небо стає чорно-білим, А вітер безкрилим. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із
