Трохи Крему

Ти не любив ніколи мого волосся колір,
Ти не зважав на мої почуття.
Ти знав, що був моїм повітрям... я жила...
На жаль, я не вона...

Все, що треба - додати трохи крему
В наші тіла і зрівняюсь з небом.
Я - не вона, я не твоя потреба.
Викинь мене, мене уже не треба
Не треба...

Не цілував ніколи глибину моїх очей,
Мені так боляче...
Словами моє ти серце ріжеш на шматки.
Розріж й мене навпіл.

Все, що треба - додати трохи крему
В наші тіла і зрівняюсь з небом.
Я - не вона, я не твоя потреба.
Викинь мене, мене уже не треба
Не треба...

Все, що треба - додати трохи крему
В наші тіла і зрівняюсь з небом.
Я - не вона, я не твоя потреба.
Викинь мене, мене уже не треба
Не треба...

Похожие новости.

Ой Верше, Мій Верше

Ой верше, мій верше Мій дзелений верше Уж мі так не буде Як мі было перше Бо перше мі было Барз мі добри было Од свойой мамичкы Не ходити было Не ходити было Горами лісами Не любити было З чорними очами Не

Не Бойся

А я, а я обожаю руки твои, А я, а я обожаю губы твои, А я, а я обожаю плечи твои, А я, а я обожаю речи твои Припев Не бойся мальчик, ближе подойди, Не бойся

И В Этом Вся Моя Вина

И в этом вся моя вина, Что каждый взгляд твой понимаю, И в этом вся моя вина, Что боль, как радость, принимаю. Он так далек, прощальный вечер, А я той памяти верна, Тебя люблю я бесконечно, И

Я Забуду Тебя

Так слушать одиноко, как дождь стучит по стеклам, Но сердце больше не болит. Пусть не найти ответа, прости меня за это, Я лишь хочу тебя забыть. Со мной осталась только пустота, И тишина сквозь пальцы

Блюз Для Всіх

Ще не вмерло те, що взагалі-то мало б, Буде ще останній гріх. Плач, Україно, все так невдало, Радіохвилі б’ються з-під ніг. І ти спокійно засинаєш, Як о дванадцятій вночі лунає Для своїх і для чужих Для нас, Для