Невже
Невже?! Ти можеш бачити
Як Отець твій гине
Він стукає в серце твоє
Ти закриваєш двері
Невже...
Він пролився як вода
Кров стікала під ноги нам
Щоб погасити спрагу таких як ми
Загублених в гарячій пустелі.
Не зрівняти ні з чим, те, що зробив для нас Він...
Приспів:
Поглянь сюди, такою є
Реальність під небом на цій землі
Нас намалював Він на долонях своїх
Щоб не забути ніколи
Руки що обіймали тебе
Пронизані залізом
Хіба цього замало, щоб бути реальністю
З живими доказами наших життів?
Невже?! Ти можеш бачити
Як Отець твій гине
Він стукає в серце твоє
Ти закриваєш двері
Невже...
Він пролився світлом
Біль стікала під ноги нам
Щоб дати надію таким як ми
Загубленим в лабіринтах світу.
Не зрівняти ні з чим, те, що зробив для нас Він
Приспів
Похожие новости.
Вот и Я
Как же просто и сложно бежать по ступеням Если лестницы жизни всегда без перил Спотыкаясь и падая вниз на колени Все же верить и ждать, что тебя бог простит Время жжет наши дни, словно
Рідний Край
Вже віддавна я не бачив Свій рідний край Ті прекрасні ліси, гори Мій чудовий земський рай Думка моя там літає Мов вітер сильний В стару хату заглядає Мого брата питає Чи ще співаєте разом вечорами Біля річки, під зірками Коли
Ой, На Мор
Ой, на морі, на Чорному Бавиться хвиля човником, Небо лоскоче вітрилами - Ніжними білими крилами. В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." Ой на кручі
Ганьба
Кричу: "Ганьба!", але моє волання Не долітає до престолу, Була одна, тепер нас – тисячі, І стали в коло, І дивимся одне на одного, Як молоді телєта. Він каже: "Ето перші прості Національного самосознанія". Але без него знаю
In My Life
Feel the heat below my feet I have to go, no time to sleep Can't believe the things you say I turn my head and walk away You make me sick - you make
