Поплач Мені, Річко… (Зрада Князя Володимира)

Поплач мені, Річко...
Розкажи про дні часів прадавніх.
Те, що бачила за давніх-давен,
Пошепки перекажи у краплях.

Хвилями неси у небуття
Відголоси битв,
Де брат меча підняв на брата.
Течії журчанням голоси:
"Зрада!"

Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?!
Хто занапастив Прадавню Віру?!
Хто віддав у лапи ворогів
Слов’янську землю?!
"Володимир!"

"Жалюгідний нащадок Великого
Князя Святослава син нікчемний -
Братовбивця й зрадник Віри,
"святим" за зраду наречений."

На священній землі
Будував хто церкви?
"Тряслося від жаху тоді це стадо,
Коли прибивав свого щита
Князь Святослав на Воротах Царграда!"

Похожие новости.

Кайрос

В час наповнений змістом, я виходжу за місто, І розфарбоване листя під ноги летить. Хочеться жити за містом, хочеться жити зі змістом І на мольберті на чистім листки фарбувать. І позабувши все чисто в

Мрію, Шукаю І Жду

Твої очi свiтанковi, Рученята колисковi, Слово - життєдайная вода, Але як насупиш брови - Долу хиляться дiброви, В серце моє стукає бiда. Не лякай мене, кохана, На рушник з тобою стану, Тiльки кулачками не сварись. Є така у мене

Звезды

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Небо пронзая, падают звезды сквозь темноту. Хочется верить, можно по звездам сверить судьбу. Точки далеких огней, линии звездных путей Надо мной вновь рассыпаны пылью ночной. Звезды смотрят на нас свысока Звезды

Зимно Там (разом з Юрієм Гнатковскі)

Час вже іти Але надворі зимно так Ти кажеш покинь Тому що зимно там Цей вечір такий Як добре, що ти зайшла приємний був В моїх руках твоя рука Мама турбуватиметься На варто так лякатися Татко зачекається Нічого з ними не

Макондо

На Макондо падал дождь в самой середине века и когда уже не ждешь неизменно видишь это и теперь уже никто никогда на этом свете не изменит больше то, что на крыльях носит ветер Город под дождем улицы и дом прожитое