Vicky Love
Penso come te
vicky--- ? il tuo nome? e riempie casa..
Mentre butti dall'armadio cose? che non uso piu!!!!!
E il singhiozzo che ti viene spesso? mi fa impazzire?..
Penso come te?.. come te
A me la vita ha regalato tanto e so che prima o poi
Ci sar? da restituire ?. E forse lo far?
Ma adesso Esisti tu ?..esisti tu?.
Vicky love?vicky love
I satelliti non sono aerei anche se sembrano
Vicky love?vicky love
Usa bene le mie mani e portale sulla tua faccia
Vicky love...vicky love
Pensa sempre che domani ? un giorno e che non ? sperare??
E a me batte il cuore
mi ricordo mi avevi scritto?. proprio cosi
Era Il tuo primo messaggio e aveva gi? forza e gioia
Senza quasi sapere sapevi di poterlo fare?.
Penso come te------come te
Vicky love?. vicky love
i miei sogni sbattono nei tuoi?e non ? colpa mia
Vicky love?. vicky love
Dolce madre bella figlia e adesso?mia mia mia?.
Vicky love? vicky love
Queste foto vivono la casa?. Senza pi? nostalgia?..
Vicky love vicky love
Resta il fatto che devo inventarmi?. quando non ci sei
Vicky love?. vicky love...
Vicky love?. vicky love??..
Resta il fatto che devo inventarmi?. quando non ci sei
Похожие новости.
Зв’язок
Тримай зі мною зв’язок! Тримай зі мною зв’язок! Тримай зв’язок зі мною, разом вийдемо в ефір! Тримай зі мною зв’язок! Тримай зі мною зв’язок! Приходь до мене врвнці, друже, слухати ефір! "Дуне вітер - в полі
Дорога В Ліс
Дорога в ліс пройде по стерні, Як далі буть – байдуже мені. Полем-лугом йде, стелиться туман, Його крила – двері у світ незнаний. Злечу до неба, впаду в гіркий полин, Стрілою з неба... Проклинаючи тих, хто
Can’t Get Used To It
my dear friend i see you grow older without a doubt where you could belong while i try to stand and i`m always just confused my dear friend you move to your girlfriend while i
La petite r?colte du jardinier
La ptite r?colte du jardinier. C'etait un de ces ?t?s o? l'herbe avait transpir?e, Ou l'on attendait la ptite r?colte du jardinier, Nos villages savait comment faire, Pour que le petit un jour devienne
Alles Wird Gut
Hab keine Angst vor Dunkelheit, frag nicht, wohin wir gehn. Wir stolpern einfach vorw?rts durch ein weiteres Jahrzehnt. Mit vollem Bauch und leerem Kopf, auf einem Auge blind, auf der Suche nach Zufriedenheit und irgendeinem Sinn. Wir sind