Поезда
1.
Приумолкли все кореша, и качнулся наш спецвагон,
Я на нары лег, не спеша, на пути большой перегон.
И притих пока весь этап, и мелькает вслед семафор,
И торчит во рту, словно кляп, мой изжеванный "Беломор".
ПРИПЕВ:
Поезда идут, поезда, все на северный на восток,
И мне кажется, никогда не закончится этот срок.
Поезда идут, поезда, все на северный на восток,
И мне кажется, никогда не закончится этот срок.
2.
А мешки конвой, все до дна, в каждой камере теребил,
Но начальничек с бодуна, не особенно в зубы бил.
Здешней публике по суду за украденный чемодан -
Вечно писаный на роду, бритый наголо Магадан.
ПРИПЕВ:
3.
И заснул сосед, старый вор, и пора уже щёки брить,
И погас давно "Беломор", но мне лень его прикурить.
Я сочувствую всем больным, фраерам прощу их долги.
И зачем же я стал блатным, проиграл в буру сапоги?
ПРИПЕВ:
Похожие новости.
Дотик
Небо і я - то майже сім’я Скільки разом спалили зілля Я не допив ще свого життя Хоч кожен початок шукає кінця Приспів: Ти як? Чи не проти Вдихнути мій дотик Стояти навпроти Небо лягло, вдарило током Ти як?
Одна Хвилина
Що з тобою сталось? Ти весь час спішиш, Забуваєш все на світі і біжиш. І бракує знов хвилини, як завжди. Де знайти одну-єдину, де знайти знайти? Приспів: Не дивись на час, не рахуй хвилини, Зупинися і
Только Мой
Не замечала, не понимала Путала следы И на ресницах - грусть оставляла Капельки воды Нас разлучают, нас отдаляют Сны и города Но, если в сердце льдинки расстают Я скажу тогда: Припев: Что ты - мой, моего романа - герой Ты
В Дикім Пол
День і ніч навпростець в поля Я іду один, я топчу рілля. Обрій сонцем світ засліпив, Я дивлюсь навкруг та нема степів... Чути пісню тихо в Дикім полі - То птахи співають сутінкові, Вітер жене хвилі
Лісовий Шлях
Лісовий нічний шлях, наче хтось білих птах налякав, Так приходить зима і приносить вона несподівану радість чекання. Що розтануть сніги, а круті береги на весні зацвітуть, Пролісковим дощем залоскоче повітря весняне І тьмямі задзвенять