Мамо

Роки минули, досить часу сплило,
Травою батьківські стежини поросли,
А на душі так любо, легко й мило
Думки в дитинство босе занесли.
Пригадую ласкаві теплі руки,
Що ніжили й голубили чоло.
А потім ще ласкали і онуків
І також віддавали їм тепло.

Приспів:
Мамо, наймиліша, добра мамо,
Знаю, що сумуєте за нами.
Ми завжди душею, мамо, з вами
Ніжна і ласкава люба мамо.
Мамо найрідніша, сива мамо,
Знаю, як не спали ви ночами,
Нас маленьких на руках носили,
Віддавали всю любов і сили.

Ставали ми дорослими, навчались
І досвіду з роками набирались.
Та линули до батьківської хати,
Де нас чекала виснажена мати.
Тепер у мене сивина на скронях
І донечка вже виросла давно,
Але тепло матусиних долоней
Ще й досі гріє душу і чоло.

Приспів (2)

Похожие новости.

Мое имя могло бы звучать иначе: Мелодичней, чем в этих устах жестоких. Ты сказала, что нужен романтик-мальчик, Но и дядя чтоб твердо стоял на почве. На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь: Днем – моя

Падают стены, опущены головы, выключен свет Их имена обозначит на плитах холодный рассвет Как полустертые мутные призраки в тягостном сне Словно распятые эти ладони скользят по стене Выпиты, выпиты вены из белых растянутых рук Не

It's over when it's over Ain't it, baby, ain't it? Rips ya like a dagger, Can't it baby, Can't it Wish we could do it over Damn it, baby, Damn it We had it in the

Сегодня для меня упало небо в лужу. Исчезла тень моя и мне никто не нужен. Погружен был мой мозг в лирический экстаз. На крае пропасти стою уже не в первый раз. Я против всего

Янанебібув. Куди літав - сам не знав. Бо навколо мене був туман. Падав сніг. Ти лежала на землі. Я підняв. Я на небі був - тебе знайшов на землі. Приспів: Ти казала: "Їж мене", ти