Рідне Село
Неподалік від Львова є село -
Кротошин називається воно.
Живуть у ньому люди - трударі,
Працюють від зорі і до зорі.
І народився я у цім селі,
Де рідна кожна стежечка мені.
Де милі серцю і ставок, і поле,
Плакучі верби і садки довкола.
Приспів:
Кротошин - село біля Львова.
Кротошин - село світанкове.
Дитинство і юні роки тут пройшли.
Чарівне та миле,
Веселе і щире -
Залишиться в серці завжди!
Живуть у ньому мої батько й мати.
До них хотів би часто приїжджати.
Не гнівайтесь, рідненькі, вас благаю,
Що, може, часто дім свій залишаю.
Забуть душі не суджено ніколи
Оцю стерню, що в босі ноги коле,
І руки мамині натруджені такі,
Що ніжили і вранці, і вночі.
Приспів
На серці смуток, радість і печаль.
Життя-дороги кличуть, кличуть в даль.
Роки летять, немовби уві сні,
А в небі синьому курличуть журавлі.
Приспів
Похожие новости.
Своє Все Заникай!
Не виходжу я на вулицю, Не виходжу в коридори - Там існують якісь люди І усі вони потвори. У них всього є потрохи І потрохи всього в мене Чогось більше, чогось менше, Щось солодке, щось солене. І ретельно
Неверная Луна
Простым карандашом, вместо слёз - пара фраз На листке сомнения, Кажется за пять минут пролетела жизнь. Накинув капюшон, по листве, не спеша До угла и в сумерки, Чтоб услышать как всегда вслед: "Остановись!". Неверная луна не
Meanwhile
She sparkles, she dazzles, she lights up the room We walk together to a table for two Every man stares but her eyes are only for me We take to the dance floor,
Вище Неба
Ну ось я вже більше нічого не бачу Нічого не чую І я вже не я Закінчився ще один день а це значить Ти скоро підеш І закінчиться моє життя Чи так буже завжди Хей хоч сьогодні
Ты Ушёл
Ты ушёл, Как белый лепесток. Оторвался, улетел Нашей любви цветок. Ты предал! Ты растоптал! Хоть клялся, что ты, ты не хотел. Но нет любви, нет ничего. Я зиму попрошу: "Отдай любовь, отдай!" Но та в ответ: "Её больше нет, Она другая". T'es