Рідне Село

Неподалік від Львова є село -
Кротошин називається воно.
Живуть у ньому люди - трударі,
Працюють від зорі і до зорі.

І народився я у цім селі,
Де рідна кожна стежечка мені.
Де милі серцю і ставок, і поле,
Плакучі верби і садки довкола.

Приспів:
Кротошин - село біля Львова.
Кротошин - село світанкове.
Дитинство і юні роки тут пройшли.
Чарівне та миле,
Веселе і щире -
Залишиться в серці завжди!

Живуть у ньому мої батько й мати.
До них хотів би часто приїжджати.
Не гнівайтесь, рідненькі, вас благаю,
Що, може, часто дім свій залишаю.

Забуть душі не суджено ніколи
Оцю стерню, що в босі ноги коле,
І руки мамині натруджені такі,
Що ніжили і вранці, і вночі.

Приспів

На серці смуток, радість і печаль.
Життя-дороги кличуть, кличуть в даль.
Роки летять, немовби уві сні,
А в небі синьому курличуть журавлі.

Приспів

Похожие новости.

From Souvenirs to Souvenirs

A lonely room and empty chair Another day so hard to bare The things around me that I see remind me of The past and how it all used to be Приспів: From souvenirs to

Пропажа

Ливень, по Тверской автомобили В окна мир неоновых огней льет свет Чашка кофе на столе остыла И пол пачки сигарет, то ли были то ли нет. Бары, входят и выходят пары. Шляпы, маки-макинтоши и зонты. Парень,

Нас Розділяють

Нас розділяють милі доріг нас розділяють холод і сніг нас розділяє вогонь і вода над безоднею круча крута Очі що бачать лиш сіру імлу вуха що чують прокляття й хулу розум що жив лише маренням про

Сентябрь

Засыпает Серый лист засыпает асфальт Загремел небосвод, застучали свинцовые ливни Разгоняя летнюю тишь Распускает сентябрь. Распускает косматую гриву и чешет Оранжевым гребнем унылость холодных лесов Привет сентябрь и воздух пьяный Его я пью тебя любя Печальный звук и цвет

Три Гвоздики

У нас в квартире все как прежде Лишь на столе стоит букет Тобою брошенный небрежно Он всем моим словам ответ Ты на прощанье хлопнешь дверью И вниз по лестнице сбежишь Ты в наше счастье не поверив Скорей