Рідне Село
Неподалік від Львова є село -
Кротошин називається воно.
Живуть у ньому люди - трударі,
Працюють від зорі і до зорі.
І народився я у цім селі,
Де рідна кожна стежечка мені.
Де милі серцю і ставок, і поле,
Плакучі верби і садки довкола.
Приспів:
Кротошин - село біля Львова.
Кротошин - село світанкове.
Дитинство і юні роки тут пройшли.
Чарівне та миле,
Веселе і щире -
Залишиться в серці завжди!
Живуть у ньому мої батько й мати.
До них хотів би часто приїжджати.
Не гнівайтесь, рідненькі, вас благаю,
Що, може, часто дім свій залишаю.
Забуть душі не суджено ніколи
Оцю стерню, що в босі ноги коле,
І руки мамині натруджені такі,
Що ніжили і вранці, і вночі.
Приспів
На серці смуток, радість і печаль.
Життя-дороги кличуть, кличуть в даль.
Роки летять, немовби уві сні,
А в небі синьому курличуть журавлі.
Приспів
Похожие новости.
Вернулся Я На Родину
Вернулся я на родину. Шумят берёзки встречные. Я много лет без отпуска Служил в чужом краю. И вот иду, как в юности, Я улицей Заречною, И нашей тихой улицы Совсем не узнаю. Я вижу сад над берегом С тенистыми
Тільки Я
1 Ти не бійся кошмарів ночі. Ти не слухай, що дощ шепоче. І почувши позаду кроки, Ти не бійся дурного ока. І коли за вікном темніє, І коли важко вітер віє. Не сумуй, загубивши вдачу, Тільки бійся, коли
Опять
Сяду утром на рассвете в сонное такси Через небо, через ветер, вдаль меня неси О таком я, так давно хочу забыть И о таком, что нельзя изменить За годами года, за неделями И летят города
Вокруг Шум
Пока кто-то там шёпотом где-то там дисит, Вот эта босота к нам за кулисы Прёт. Это так, а мы впятером То в Сибири где-то, то где-то под Питером. Пейте ром в кругу друзей ваших
Для Тебя
На рассвете свежий ветер Мне подарит ту прохладу, Что нежною тоскою отзывается в душе Скажут - старое клише Театральная банальность, Показная тривиальность, Лишь для раненной души моей реальность Сотни писем, разговоров, бесполезных глупых споров Череда непониманий, уговоров и
