Дождь
Шумит листвой усталый ветер,
Гонясь за уходящим днём.
Стучит в моё окошко вечер,
Промокший под дождём.
Мелодия дождя по крыше
Так монотонно, ну и пусть.
Окно открою и услышу
Я в этой песне грусть.
Он мне споёт о ней так просто,
Чтоб я смогла его понять
И станет мне немного грустно
И грусти не унять.
Откуда эта грусть,
Ведь это просто дождь
На землю проливает слёзы.
Мелодию дождя подхватывает ночь,
Мои оплакивая грёзы.
Есть в этой грусти столько правды
Под их хрустальная чистота
Так мало сказано о главном,
А в сердце пустота.
Как будто, всё перевернулось
В душе пустынной у меня
И по щеке слеза скользнула,
Как капелька дождя.
Откуда эта грусть,
Ведь это просто дождь
На землю проливает слёзы.
Мелодия дождя…
Мои оплакивая грёзы.
Похожие новости.
Полина (Скит)
- Да. Алло. - Алё. - Ну.. - Ты где? - Хахм, какая тебе разница где я? - Блять, если я спрашиваю, значит мне есть, ебать, разница. - Слышь, ты закрой рот, ты чё так разговоривашь?! -
Адреналін
І Зачипаємо струни, лікуємо рани. Ніхто не завадить з тих хто був з нами. Ніщо не зупинить, підштовхне на старті. Ніколи не пізно розібратись чи варто. Розриваю вени, не лягає карта. І як завжди все відкладаю
Гимн Анахорету (Кот Зимы)
Кот зимы на мягких лапах Тихо ходит
Самознищення
Держава не пуганих зомбі, я сам по-собі супермени навколо Закохані бляді, самозакохані бляді. Тримати ножа і носити в кишені його мені не по-приколу Засунув би падлові. У горло засунув би кожному... Хто? Я розчиняюся,
Твій Літак
1 Я - кінцева зупинка блукань, Ти не підеш в мій бік, Бо не час. Я для тебе - незвідана грань, Я - життя новий лік, Бо не час. Цілий світ обійдеш, Зб’єшся з ніг, Та себе не знайдеш, Бо
