Верблюди

Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!

Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!

- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.

І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.

Похожие новости.

Накрутишь на пальцы мои нервы, Услышишь, как уходит вода. Я стану последней, а ты первым. Неслышно уплывет голова. Ты живи без меня и не надо слов Понимаю, что зря вытекает кровь Я смотрела вперед,я смотрела назад Я

Ніч, здимає ніч вгорі вітрила, крила. Ти мене в таємні сфери заманила, мила. Чи я сплю, чи це я вже вмираю, гадаю - Чи то сам я, чи тінь, тінь моя Блудить степом, степом зеленим, блудить степом. Світло, зелене світло

КІНО КІНО Ми проектуєм наше кіно, в твоїй машині їдем давно, музика, швидкість, залежить від нас, назва картини :"Люди в анфас" ПРИСПІВ: МИ- своє кіно маєм, сюжети знімаєм, живемо як відчуваєм! МИ - все сіре ламаєм руки тримаєм так сильно, не відпускаєм! Ми проектуєм

В ніч, коли виходиш ти, Полювати на кохання, Пам’ятай, що воно Може статися востаннє. На столі на кухні сіль Змішана з твоїм бажанням – Ти змети зі стола Власні сни і сподівання. В місті вже давно нема Тих, хто

В срім небі хмари й туга, В білих путах думи й руки. Непочатість – риба в берег Крик німий ховає в скелях. Розкуйовджене волосся, Й милі очі біль приносять. Вкрийте ж хтось ці рвані рани Поцілунками-нитками. Приспів Я повернусь