Верблюди

Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!

Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!

- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.

І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.

Похожие новости.

Синтетична твоя маска! Правда це? А може казка? Синтетична твоя мова На землі чужого слова. Ти забуваєш про зброю, Ти віддаєшся без бою, Ти саркастична, це - доля, Ти артистична в неволі, Ти симпатична в цій ролі, Ти синтетична

Я кажу любов це не мить Ти в неї зовсім не віриш Я кажу любов назавжди Якщо ти мене не зупиниш Новий день дарує шанс Знову надію несе Знай що заради нас я подолаю все Я маю

Come on now Dry your eyes I'm sick of all your lies I've grown to despise you Already sick of what you're saying Hoping now I'm only praying My baby's gone away And I've already packed my

Успокой меня, любимый, успокой, Дотянись ко мне усталою рукой, Разгляди во тьме ночной мои следы И поверь, на миг, что больше нет беды. Нет ни лета, ни весны, ни зимы, А

Сто літ вже йде війна Вже гетьмана нема Живого, п’ять десятків років, Кривавий несе слід Шабель наших політ. А до свободи, може, Кілька кроків. А я - У душному гамаку Ніс тебе по ярмарку, Врода вся на видоку (Може хтось і