Верблюди

Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!

Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!

- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.

І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.

Похожие новости.

"Бог Предвічний народився!" - Дружно заспіваймо, Бо прийшов до нас Спаситель, Щиро привітаймо. Всі гріхи твої й мої Він прийняв на себе. "А тепер покайся ти, - промовля до тебе. - Живи в Бозі, не гріши,

Я живу, я співаю Україну я кохаю Тож навколо подивіться Одне одному всміхніться Бо життя дається тільки один раз Хай навколо все вирує Все співає і танцює Хай любов перемагає, Про добробут кожен дбає щоб у нашім домі все

The door to my heart was open Open wide much wider than wide (I said the door was open) And I had been praying and hoping That your love would come walking inside I should

Автор слов: Андрей Данилко Композитор: Андрей Данилко Если нам скажут: Ваш поезд ушёл! Мы ответим просто, что подождём другой. И чтоб на перроне скучать не пришлось, Мы накроем стол и выпьем за любовь

I see you everywhere, I see your eyes, I touch your hair, You took me on a highway to the stars, and left me halfway there; I hold you in my dreams,