Верблюди

Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!

Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!

- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.

І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.

Похожие новости.

По Московским площадям, По бульварам тут и там, Бегает весенний ветерок, Я шагаю по Москве, Улыбнись прохожий мне, Ведь где-то там дожди,зима,ну а здесь весна А в Москве всегда весна,всегда весна,на-на-на-на Всем похоже не до сна ,всем

Это кто стучит, тихий портит вечер, Все соседи спят. Говорит отец: Может за окном разгулялся ветер. Это звук родных доконал вконец. Я уйду к себе, я закрою двери, И отвечу ясно на ночной сигнал. Милый домовой

Я є ніби фраєр Ти є ніби дама Ми є ніби пара Ми є ніби добра пара Все є... ніби Цей ніби не знає Той ніби мудрує Сторож ніби жива А ти ніби вірна Все є мутне... Так як, так

Одинокий полет одинокой кометы Я от тебя убегаю из лета Я тобой заболеть не боюсь, не рискую Не найдешь, не вернешь Больше не поцелуешь Твои губы – лед, твое сердце – мгла Что с тобой нашла

I met her on the walk way staring as she walked pass she looked back at me side ways and said i cant help but to ask I Said You Wanna Be Startin' Somethin' You