Верблюди
Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!
Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!
- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.
І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.
Похожие новости.
Call It Pretending
What would you have me do Just turn and walk out on you And leave you standing there Pretending I don't care When you know as well as I that would be nowhere shouldn't I be
Do You See?
[Hook] Do you see, what I see All I do, is wanna be Somebody, can you feel what I feel I try my best, to keep it real And pay dues [Z-Ro] Extra extra read all about
Я Не Верю Твоим Глазам
Разобью телефон в мусор Зима приносит меня в жертву Я не верю твоим глазам Не навижу себя слушать И устаю от звонков Этот город пустой так танцует Этот город со мной так рисует Я не верю твоим
Калина-малина
Калино-малино, Чом не процвітаєш? Молода дівчина, Чом стоїш-думаєш? Ой, стою, думаю Та й думати буду, Я ж тебе, козаче, Повік не забуду. Їхав повз, проходив поруч, Два кроки вбік, рух праворуч, Продирався крізь біль, ненависть, гнів, Я б здійнявся в повітря
Забута Земля
Село в ночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода спливає з гребель, де обрії спинились в леті. У бурих кублах побіч себе звірята, люди і