Верблюди

Один верблюд сказав колезі верблюду:
- Хау ду ю ду! Хау ду ю ду-ду-ду!
Як ся подобає пустеля вам оця?
Куди не глянь - ні краю, ні кінця!
- Я з вами згоден, - була відповідь, - О, йєс!
Пустеля - фест! Бо гріє, мов той п’єц.
А ще до того - ні машин, ані людей.
Живем о’кей, кайфуєм еврі дей!

Якось зустрілась верблюдиця верблюдам:
- Бонжур, месьє! - О, бонжур, мадам!
Не сподівались, що любов знайдем свою.
Аморе міо! Енд ай лав ю!
Та відповіла їм двогорба та мадам:
- Шерше ля фам! Я зовсім вас не знам!
Не для кохання я потрапила сюди,
А щоб знайти хоча б відро води!

- То що за натяки, пробачте, не для вас.
Води запас, що в горбах є у нас. Ми пас!
Хто хоче пити, той не лізе до пустелі.
- А я якжеш? - Оревуар, мадмуазель.
Вона благала їх: - Спасіть, чоловіки,
Без гаш два о пропаду навіки.
І справді здохла коло них на третій день,
Гуд бай, любов, овфідерзейн.

І кожен з хлопців зо хвилину помовчав
пробурчав: - Бамбіно, чао-чао-чао.
І гет почапали оті тварини дві,
така любов і селяви.
Така любов, бо то є селяві.

Похожие новости.

The twilight falls on shadowed walls The day dissolves into the point of no return We cross the line with silent signs The night seduces us of the possibilities Can it be, that finally Take

Улицы грустят, грустит луна. Вновь я нахожусь во власти сна, Лишь одной мечтой дышу, живу - Ах, если б это было наяву. Ты снишься мне, Ты снишься мне, Тревожными ночами Снишься мне, То весел ты, То, вдруг, опять печален, Ты

Я хочу теплоты, красоты, полноты этой жизни, Я хочу, чтобы ты каждый час, каждый миг был со мной. Я хочу, чтобы все о тебе, о любви были мысли. Я хочу, чтобы ты жил

Was it an angel That knocked on my door? Or was it a wind? Was I still sleeping Lost in a dream? Or was it you? We swam in the fountains Beneath the northern stars We cried from

Come all you lads of high renown that will hear of a fair young maiden And she roved out on a summer's day for to view the soldier's parading They march so