Забута Земля

Село в ночі свічок не світить,
боїться місяця збудити,
що жовтим без наймення квітом
цвіте в садах, дощем умитий.

Густа вода спливає з гребель,
де обрії спинились в леті.
У бурих кублах побіч себе
звірята, люди і комети.

Забута земле під дощами,
під оливом рудого неба!
Ця пісня серцю, наче камінь,
а все ж її співати треба.

Похожие новости.

Пожалуйста, не убивай его! С недавнего момента ты не одна вас уже двое! Он живёт в тебе, он дышит, пьёт и ест вместе с тобою За биением твоего сердца, следует его биение, Где б

Жизнь — без малого сплошное кидалово, Жаль, что не вернуть нам её заново. Я бы ничего не поменял Ни глаза, ни слёзы, ни перрон, ни вокзал. Уезжаешь — уезжай, но меня не забывай, Вспоминай, как

Trop lourd est ce son Y veut pas d'tes bo?tes de nuiiit ( bo?tes de nuiit) Diisque d'or ou rien Sans ?a j'peux pas dormiiir ( pas dormiiir ) La routine frappe Chacun d'nous l'constate

Sometimes feels like singing your life away F sharp minor up and down the motorway Too dog-tired; wouldn't want it any other way Laughter in a time of War Love on a Monday, football

Осінь прилинула сірими тінями, Подихом вітру зірвала вінки. Посмішка мила дівчини зрадливої В серці моєму зломила замки. Плакало небо дощами холодними. Сивий туман заповзав у міста. Осінь моя, ти примарними цвяхами міцно прибила мене до хреста. Приспів: Осінь омиє