Не Згасне Полум’я Слави
Як криця грозного меча, горів на заході вогонь,
Міцна українська рука стискала у долонях зброю.
Великої матері сини, вони не сплямили свій рід,
Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її.
Не згасне полум’я слави
Законів УПА.
Heil гордим героям!
Їм місто в віках.
Не згасне полум’я слави
Законів УПА.
Поки є Батьківщина,
Йде нескінченна війна.
В обличчя бив неспинний сніг, гарячий сніг, кривавий сніг.
За перевалом перевал арійський воїн переміг.
Карпатські гори розійшлись від величі його ходи,
Та рідні гори стали їм, у битві палим, як труни.
Пройшов вже час за роком рік - проросло насіння тої справи.
І мертвих воїнів кроки йдуть з молодими в бій за правду.
Нове життя вже не помре, могутня справа не загине.
Плече торкнеться до плеча, могутні сходи дасть насіння.
Як криця грозного меча, горів на заході вогонь,
Міцна українська рука стискала у долонях зброю.
Великої матері сини, вони не сплямили свій рід,
Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її.
Похожие новости.
Дождь (feat. Элизиум)
I кпл. Дождь простучал песнь по стеклу Ветер в руке треплет мятые банкноты В чёрной тоске в пьяном бреду Я у стола на кухне второпях чиркаю ноты Город в плену за стеной дождя Струны косые строчат
Матрёшки (feat. Купэ)
Комментатор Ноггано йоу! Ноггано точка ком в горле! Купэ и тэдэ и тэпэ здесь! Купэ, братан, проверь, заперта ли дверь, Замазаны ли щели в стене, проверь, Зашторены ли окна, отключён ли телефон, Очень много "ли", "ли"
I Knew the Moment I Lost You
A man may have his trials and tribulations and at times he feels so low and so blue But from now on I will be entirely different and I knew the
5-я Авеню
Одна среди ночей, Пустынных площадей, Разбитых фонарей, Земных забот. Жила мечтой актрис Провинциальных "мисс" И ожидала - повезет! Имея лишь талант, Она была бриллиант, Играя средь людей Лишь роль свою. Но обещали ей Швырнуть к ногам Бродвей, Весь мир на Пятой
Когда Мы Станем Снегом
Нарисовано мной Наяву и во сне За моею спиной Темнота на стене За стеною зима белым снегом За окнами, вот она… От окна по прямой Позабытые лица Нарисованы мной На последней странице И размыты в немой Темноте очертания Давние Проем… Окна… Рисует темнотой все то,