Поранений Птах
Опираючись вітру з вогню
Він йшов по дорозi
Зупинився на мить
Отерти кривавий пiт
I знов пiдняв зброю
I знов пiдняв важкий прапор
Важкий вiд того
Що просичений кров’ю солдат
Остання битва воїнів свiтла
Караючий меч у крові
Звiр перемiг, але бiй не скiнчен
Бо дух неможливо перемогти!
Вiн вiддав всього себе
Як почув голос правди
Його очi вiдкрились
Руки стиснули мужньо приклад
Свята Україно
Ти можеш пишатися сином
I тоді над горами зів’ється
Стяг з руною "Zig"
Нащадок лицарства
Ти народжений з серцем лева
Вогнем i мечем
Звільняв вiд червоної чуми
З непохитною волей
Ти йшов до блискучої цiлi
Але пiсля битви
Снiг був кольору крові
Але чорни хмари
Затьмарили свiтле небо
I поранений птах
На роки припинив свiй полiт
Вiн залишився тут
На великій землі України
Бiй закінчив як воїн
Оросив своїй кров’ю підніжжя Карпат
Вiн залишився тут на священній землі України
Стискаючи міцно знамено з руною "Zig"
Похожие новости.

Серденько
Чорна хмара наступає Сонце в небі пропадає Як примара в небокраї Дві зорі зорі яскраві Шлях безмежний і безкрайній Подолали дві зорі Я прийду прийду до тебе Ставши зіркою у небі. Приспів: Серденько моє Дай мені вогню. Серденько моє Я її люблю. Біла

Початок Дикої Зимової Ноч
Непевним подихом втягнути Зимове крижане повітря, Захлинутися... Льодяних списів проковтнувши вістря... Та ревом в ніч поринути, Руйнуючи усе довкілля... Луною лісом прокотитися, Стрілою промайнувши миттю... Хай, льоду сталь відблискує Іскристий сніг... Морозною є даль - Відкрита та беззахисна - у кожен

Everywhere I Go
Everywhere I go, Everywhere I go I see an image of her face, She talks to me, She talks to me in a thousand ways; Everyone I know, Everyone I know is calling on the

Завітайте До Нас
Я піду у поля де кружляють лелеки, Де широкою стрічкою стелиться шлях. Як я хочу, щоб ви, мої друзі, далекі Завітали до нас наяву, а не в снах. Я чекаю на вас: кожен гість

Мотыльки (feat. Искра)
Бледный: Колос оказался глиняным... Нет! Не Только по пояс и рухнул вниз. Как срезанный колос, коса нашла на камень Сталь оказалась крепче, чем ваша ложь А мне кричали: "Не трожь! Это наше!" Да, я не против...