Три Дн

З тобою на цю тему, тему, говорив не раз,
І знову проблемма виникає у стосунках
Моїх з тобою, неначе зими з весною.
Ти показала силу духу, але слухай
Це все що хотів, зясувати не зумів.
Тому я питаю: чи ти відчуваєш до мене
Те, що колись?

А що було, що було, що було колись?
А я не пам’ятаю і гадки не маю.

(х2)
День я без тебе на одинці.
Два – вже сумую без зупинки.
Три – вже не в змозі без тебе жити.
Ну а далі краще вмерти, ніж отак любити.

Все на тобі не зійдеться клином
Світ повірив – бути біллі(?)
Світ - заплутаний колючий дріт.
Проте, буває так трапляється
І все мабудь на краще
Та без тебе, не буду брехати,
З кожним днем мені все важче.
Думав я що все змінити ще вдасться,
Тільки я один не в змозі розбудити це щастя.
Сьогодні за годину через ночі половину(?)
Буде сезон – ми знову разом.

(х2)
День я без тебе на одинці.
Два – вже сумую без зупинки.
Три – вже не в змозі без тебе жити.
Ну а далі краще вмерти, ніж отак любити.

(х2)
День я без тебе на одинці.
Два – вже сумую без зупинки.
Три – вже не в змозі без тебе жити.
Ну а далі краще вмерти, ніж отак любити.

День я без тебе

Похожие новости.

Вкус Вишнёвой Смолы

Невесомый туман над садами поплыл. Я сбежал из Москвы – от её лицедейства. Удивительный вкус – вкус вишнёвой смолы Возвращает меня в босоногое детство. Черноглазый пацан мне помашет рукой, Приглашая меня на заре порыбачить И картошки

Чому

Прийду додому жбурну ключі Піду я зранку прийду вночі Мене спитаєш що буде знов Тобі я скажу тільки любов Хтось любить жити на цій землі І працювати у цій ріллі Хтось любить холод а хтось жару А

Гімн України

Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за

Книга Жизни (feat. Ганс)

Припев: От эпиграфа до эпилога сквозь строки, главы, диалоги Описаны наши пороки И подвиги в одной книге жизни, только в разных главах. Повесть о стремлении к мечте в условиях обмана. Том первый. Осторожно сдуй с

Страшний Блюз

Йой! Хто так ходить біля хати, худобу пуджіє мені Півночи я негоден спати, шкребуть мурахи по спині Відкрив віконце виглідаю, нігде не видко ані душі Сиджу мурдуюсь, час не гаю - на писку